Говорімо грамотно

~•~ 🥣 А ви борщ насипа́єте чи наливаєте? У цьому контексті Академічний тлумачний словник української мови позначає слово насипа́ти як розмовне, тобто характерне лише для усного мовлення. 🌶️ Однак провідні мовознавці радять віддавати перевагу саме вислову насипати борщу (юшки, вареників, молока тощо). Він специфічно український і часто трапляється у художній літературі, народній творчості, а також наведений у словнику за редакцією Бориса Грінченка, що є мірилом українськості багатьох слів. ~•~ 🥔 Хто ж з українців не любить картоплю? З неї можна і пюре приготувати, і посмажити, а ще краще — зварити в кожушка́х (відварити в лушпинні). Ми більше звикли до вислову картопля в мундирах. Проте це калька з російської. Українські відповідники цього вислову: — картопля (бараболя) в кожушка́х; — картопля в кожу́ха́х; — картопля в жупана́х; — картопля у лушпи́нні; — картопля у лушпи́нах. ~•~ ⌨️ Незаповнене місце між словами чи рядками у друкованому тексті часто називають пробі́лом. Втім, авторитетні мовознавці вважають це слово калькою з російської мови і радять послуговуватися іншими відповідниками: про́пуск, прога́лина. ~•~ 🇺🇦 Ніколи не кажіть: говорити на українській мові. Це помилка! 🗣 Говори́ти, гомоні́ти, бала́кати, бесі́дувати, розмовля́ти, щебета́ти можна лише українською, по-українськи чи по-українському! ~•~ 🥵 Якщо хочете говорити гарною українською, забудьте суржикове слово ізжога. Відчуття печіння в стравоході ― це печія́ або зга́га. Слово печія чули всі, а згага нині майже вийшло з ужитку, хоча ним часто послуговувались українські поети та прозаїки. «Вона вже й з кошиком, назбирає і ягоди, і листя, ..сушить і в'ялить і на згагу, і на хрипоту, і на гризь, і на захолоду» (Марко Вовчок). Згага ― це також пристрасне бажання, жадоба чого-небудь, жага, спрага. ~•~ 👩❤️👨 По́ручні – це невисока огорожа по краях містка, балкона, а також бильця на східцях будинку, вагона тощо. Можна називати і так: пору́ччя, поруча́та, поренча́та, би́ла, би́льця. ~•~ 🛌 Слова простинь немає в українській мові. 🛏️ Запам’ятайте: не простинь, а простиня́ або про́стиня, простира́ло, простира́дло. ~•~ 🤒 Коли хочете, щоб хворий ліпше почувався, бажайте йому одужувати, а не виздоровлювати. 😷 Загалом, російське слово выздоравливать має багато відповідників в українській мові: виду́жувати, вичу́нювати, очу́нювати, окли́гувати, здорові́ти, ставати на ноги. ~•~ 🧘 Залишити когось у спокої — це помилкове кліше, що прийшло до нас з російської мови, де є вислів оставить кого-то в покое. 🙏 Запам’ятайте: українською правильно сказати дайте мені спокій. ~•~ 🏛️ Як правильно сказати: університет носить ім’я Тараса Шевченка чи має ім’я Тараса Шевченка? Основне значення слова носити — це «узявши щось в руки, переміщати, доставляти кудись». Наприклад: носити речі. Говорячи про університет, вулицю чи площу, ліпше використати слово мати: — університет має ім’я Тараса Шевченка; — бульвар має ім’я Лесі Українки; — вулиця має ім’я Івана Франка. Також можливий варіант із дієсловом присвоїти. Цій вулиці присвоєно ім’я Павла Вірського. ~•~ ☁️ Під відкритим небом — це калька російського фразеологізму под открытым небом. Ось правильні українські відповідники: просто неба, під голим небом, надворі. ~•~ 👀 Місцевість, що відкривається перед очима, пейзаж або ландшафт правильно називати не видом, а краєвидом. Вид — це різно́вид у ряді предметів чи явищ (бувають різні види рослин, іграшок, вина тощо). ~•~ @Не калька *** ©®by NET #рух_за_мову