Урок № ЛІТ. Пам"ятки оригінальної літератури княжої Руси-України
Тема. Пам'ятки оригінальної літератури княжої Руси-України. Літописи як історико-художні твори. «Повість минулих літ», «Поученіє Володимира Мономаха», Києво-Печерський патерик як пам’ятка житійної літератури.
1. Опрацюйте матеріал, поданий нижче. Виділене жирним шрифтом випишіть у зошити і запам'ятайте.
В історії кожного народу є такі пам’ятні, прив’язані до певних географічних місць події, є такі визначні дати, які навічно вкарбовано в народну душу. Через них, через ті місця, події, дати, як через магічні кристали, висвічується нащадкам сива давнина, пізнається ними власна далека й близька історія. Звідти, з правічних часів із недавніх століть, долинає відгомін життя й боротьби наших предків. Знані й невідомі давні події, що позначили шлях Київської Русі, немов глибинні живлющі джерела, напоїли, наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми — билини.
Спочатку руські автори свої оригінальні твори світського змісту писали за зразками перекладної літератури. Поступово такі твори набували самобутнього змісту й форми. Це обумовлюється своєрідністю таланту й духовного складу руських письменників, особливостями характеру східних слов’ян, укладу їхнього життя, а також впливом усної народної творчості.
В оригінальній літературі Київської Русі розроблялися майже всі жанри перекладної літератури, однак були створені й нові їх різновиди. Так, жанровим різновидом перекладних хронік були літописи.
Літописи — це історичні твори, в яких розповідь велась за роками («літами»). Ця своєрідна форма літературного твору виникла на основі усного історичного епосу. Поштовхом до початку літописання стали бурхливі події патріотичного характеру в Київській Русі, а також бажання знати минуле своєї вітчизни, щоб повніше осмислити і зрозуміти її теперішнє.
Літопис як літературний жанр виник в середині ХІ ст. У ньому є відомості про діяльність князів, про боротьбу східних слов’ян із зовнішніми ворогами, про народні повстання в Київській Русі. Літописи містять не тільки лаконічні записи, а й цілі новели, народні перекази, масштабні описи історичних подій. Отже, літопис — послідовний опис історичних подій їх свідком чи учасником, найдавніший вид оповідної давньоруської літератури.
Наприкінці 30-х — на початку 40-х рр. ХІ ст. завершено найдавніше літописне зведення. Починалося воно розповіддю про легендарних засновників Києва — братів Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь. Однак у цьому зведенні ще не вказувалося, в які роки відбувалися події.
Близько 1073 р. найдавніше літописне зведення переробив монах Києво-Печерського монастиря Никон, який славився своєю вченістю і мудрістю. Він увів до нього багато нових оповідань про давні й новітні події, розмістив їх у хронологічному порядку, зазначивши роки. Після його смерті літописання продовжували інші письменні монахи.
На початку ХІІ ст. за князювання Володимира Мономаха на основі попередніх зведень монах того ж монастиря Нестор створив «Повість минулих літ», довівши записи до 1113 року. У первісному вигляді цей літопис до нас не дійшов — він зберігся в кількох копіях (списках) пізнішого часу. Усіх таких списків «Повісті», зроблених у ХІV–XVIII ст., дійшло до нас понад двісті.
У всіх літописах є дужі стислі записи й докладні, у яких ширше розповідається про важливі суспільні події, обставини, характеризуються історичні особи, наводяться їхні висловлювання. Такі оповідання написані образно, емоційно, жвавою мовою, тому літописи є пам’яткою не лише історії, а й художньої літератури.
Нестор жив у другій половині ХІ — на початку ХІІ ст. Відомостей про нього дуже мало. Його життя вперше з’являється у виданні патерика 1661 р. Був пострижений у Печерському монастирі за ігуменства прп. Стефана, що, втім, не виключає його приходу до обителі ще за життя прп. Феодосія. Він належав до молодшого покоління монастирської братії.
Нестор — один із найавторитетніших печерських старців свого часу. В «Іконописному подлиннику» його зовнішність описано так: «Сивий, борода на зразок Богослова — не роздвоїлась. На плечах — клобук, у правій руці — перо, а в лівій — книга і чотки…». За антропологічними ознаками святий мав зріст 163–164 см, належав до жителів Подніпров’я. Присвятив своє життя релігійній справі: до кінця своїх днів був ченцем Києво-Печерської лаври. Помер святий літописець, як уважають дослідники його творів, у 1113–1115 рр., коли мав, на думку антропологів, близько 60–65 рр.
Час канонізації прп. Нестора невідомий, проте є підстави вважати, що його ім’я вписане в зірку, як і імена інших святих, було в центральному нефі Великої церкви Києво-Печерської було лаври з ХV ст.
Оригінал цього літопису не зберігся, але до нашого часу він дійшов у списках ХІV–ХV ст. Найдавнішими вважають список Лаврентіївський (1377) та Іпатіївський (ХV ст.). Перший здобув свою назву від імені переписувача чернеця Лаврентія, а інший було знайдено у костромському Іпатіївському монастирі.
Літопис створювався впродовж тривалого часу багатьма митцями, але на початку ХІІ ст. завершив, упорядкував і дав назву літопису київський монах — чернець Нестор. Існують також ще дві редакції «Повісті…»: одну з них зробив ігумен Сильвестр на замовлення Володимира Мономаха, іншу редакцію було здійснено для сина Володимира Мстислава Мономаха. Найвдалішою прийнято вважати саме редакцію Нестора Літописця.
Розповідь у творі ведеться з найдавніших часів, від Ноя. Упорядник уважає, що саме від його нащадків, Сима, Хама та Яфета, утворилися народи. «Слов’янське плем’я єдине, і мова в нього одна, — пише літописець, — а назва “Русь” походить від варягів». Отже, якщо наші предки походять від Яфета, то це означає, що вони — нащадки нашої цивілізації.
Далі мовиться про історію розселення слов’ян, зокрема східних, про їхні звичаї та мову. Літопис розповідає нам про початок створення Київської держави, про перших наших князів. Цікавою є легенда про заснування Києва: апостол Андрій Первозваний під час подорожі по Дніпру пророкував, що на прибережних пагорбах постане місто: «Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог».
Докладно упорядник розповідає про походи київських князів, про Олега та його похід на столицю Візантії Царгород (сучасний Стамбул), на воротах якого він повісив свій щит на знак перемоги.
Одним із найвідоміших фрагментів «Повісті минулих літ», що пізніше було взято за основу сюжетів багатьох літературних творів, є розповідь про войовничого Святослава, який не знав страху й ніколи не відступав перед ворогом. Його вислів «Іду на ви!» став афоризмом, ці слова князь промовляв, коли мав намір боротися з ворогом. Відомими також стали слова Святослава, які він виголосив перед нерівним боєм зі стотисячним грецьким військом: «Не осоромимо землі Руської, ляжемо тут кістьми: мертві бо сорому не мають, а якщо побіжимо, то сором матимемо; станемо ж кріпко, я перед вами піду; якщо моя голова ляже, то дбайте самі про себе».
З-поміж найвідоміших сюжетів літопису ще є такі: про загибель Ігоря, про помсту княгині Ольги древлянам, про вбивство Бориса й Гліба їхнім братом Святополком.
Захоплення героїчним минулим Русі-України й глибокий сум з приводу княжих міжусобиць і лиха, заподіяного ординцями, — провідні мотиви літопису.
Виникнення Києво-Печерського монастиря.
Постання Києво-Печерської лаври виглядає справою досить випадковою. Проте це не так. Поява подібного монастиря була не просто закономірним результатом хрещення України, а необхідністю для подальшого її духовного поступу.
Для найосвіченіших, переважно сільських верств населення, прийняття християнства означало насамперед зміну імен тих чи інших об’єктів культу, загального ідеологічного світосприйняття, яке відбувалося поступово. Для того, аби старі боги остаточно відійшли у небуття, серед русинів та інших народів Київської Русі мали з’явитися справжні християни — подвижники благочестя, які б тут, на власній землі, продемонстрували перед загалом святість та благодійність християнського вчення.
Києво-Печерська лавра — православний чоловічий монастир, заснований 1051 року видатним церковним діячем Київської Русі Антонієм Печерським у давніх і нововиритих печерах поблизу Києва. Протягом довгих віків зводилися й наземні споруди: церкви, келії для монахів, трапезна, готелі для прочан, різні господарські будівлі.
Печерський монастир самим Богом був покликаний зіткнутися з багатьма віросповідними та моральними проблемами того часу і значною мірою розв’язати їх. Він породив цілу плеяду вітчизняних святих, серед яких було чимало культурних діячів, котрі, по суті, заснували українську літературу, іконописання та історіографію; провадив широку місіонерську діяльність, насамперед у східних землях Київської Русі; з нього вийшли десятки, якщо не сотні єпископів-українців, і, найголовніше, він на власному прикладі дав своїм співвітчизникам справжнє розуміння святості православного вчення.
Монастир, який частіше називали «Домом Пресвятої Богородиці», вважався найсвятішим, найчистішим місцем на землі. І задля того всі: і мирські, і духовні особи мали служити йому, бо це був найкращий спосіб «стати ближче до Бога». Для держави монастир був чимось на зразок «совісті нації», котра, як певна вища сила, мала право оцінювати і критикувати дії можновладців.
Саме це почуття сприяло такому швидкому відродженню монастиря після численних ворожих нападів та періодів духовного занепаду, сміливим виступам на захист православ’я у найскладніших ситуаціях. Адже, наприклад, після прийняття Унії Лавра виявилась єдиним київським монастирем, який під «впливом» польської влади та польських солдатів не зрадив прабатьківської віри!
Лавра відіграла значну роль у розвитку освіти, науки, культури. Тут у 1615 р. закладено першу на землях Східної України друкарню, у якій видавалися книжки переважно церковної літератури, але й шкільні підручники, деякі наукові праці, часом — і твори світської літератури.
Зважаючи на жанрову та стильову неоднорідність, мова твору являє собою суміш текстів, написаних східнослов’янською або церковнослов’янською (старослов’янською) мовами, відзначається чергуванням середнього і високого стилів. Якщо необхідно прославити князівські подвиги (наприклад, прийняття Ольгою християнства), використовується високий стиль і відповідно старослов’янська. Якщо мова йде про народні вчинки та дії (наприклад, прохання киян до Святослава повернутись з походів і захистити від печенегів), тоді тексти пишуться східнослов’янською, оповідна структура уривку передбачає й використання розмовно-побутового середнього стилю.
Художні засоби у творі.
У літописі використані метафори, порівняння (як терен в серці, вірні люди), зустрічаються в тексті також приказки і прислів’я (не похваляться сильні силою своєю). Розповідь у творі ведеться переважно від третьої особи, але використовуються й діалоги, риторичні запитання.
Композиція.
Єдиної композиції в «Повісті…» немає, до того ж їй властива жанрова неоднорідність. У літописі зібрано богословські трактати, житія святих, фольклорні й топонімічні легенди, історичні сказання, ділову документацію за роками, воїнські повісті, обрядову поезію, повчання й славослов’я, діалоги й монологи персонажів, свідчення очевидців. Тому початок повісті біблійними легендами про «світовий потоп» та синів Ноя продовжується ретельною історично реалістичною розповіддю про східнослов’янські племена, про визначні події з історії Руської землі, зафіксовані приблизно до 1113 року. Починаючи від запису перемоги князя Святослава над хозарами, де зазначена перша дата (852 рік), літописець намагається дотримуватись певної хронологічності подій.
«Поученіє Володимира Мономаха».
Повчання — жанр давньої християнської літератури, до складу якого входить урочиста чи повчальна проповідь (слово) і дещо вільне за формою звернення (бесіда) до читачів.
«Повчання дітям» Володимир Мономах (1053–1125) написав наприкінці свого життя. У ньому він закликав своїх синів до праці й науки, до того, щоб вони захищали інтереси держави. У добу міжкнязівських чвар князь навчав їх тримати слово, «не давати сильним губити людину» і зауважував, що сам не давав кривдити ані бідного смерда, ані вбогу вдову.
Умовно «Повчання...» складається з двох частин: у першій князь Володимир Мономах дає конкретні поради своїм дітям, а в другій розповідає, «як трудився в походах і на ловах з тринадцяти років» (отже, друга частина — автобіографічна).
Як бачите, минуло понад вісім століть, а повчання князя й нині актуальні. Коли читаємо настанови Володимира Мономаха, перед нами постає привабливий образ мудрої, освіченої й відважної людини, яка «день і ніч, на спеці й на холоді» не давала собі «упокою», трудилася на благо країни.
Києво-Печерський патерик як пам’ятник житійної літератури.
Патерик (від гр. pater — батько, отець) — назва збірки життєписів пустельників і ченців якогось одного монастиря, краю або певної громади.
Ще однією визначною оригінальною пам’яткою давньоукраїнської писемності є Києво-Печерський патерик. Ця книга належить до житійних, тобто до творів про життя осіб, яких церква оголосила святими.
До книги ввійшли твори, присвячені історії Києво-Печерського монастиря, його ченцям, подвижникам і святим. Автори цієї пам’ятки намагалися показати читачеві всю велич духовних устремлінь своїх персонажів, їхню смиренність і жертовність, боротьбу з підступними темними силами.
Коли був написаний Києво-Печерський патерик і про що він? Написання основного тексту пам’ятки вчені датують другою половиною ХІ — першою половиною ХІІІ ст. Воно тісно пов’язане із становленням давньоукраїнського літописання, вітчизняними оповіданнями про життя ченців, яких церква оголосила святими, а також із сюжетними мотивами з іноземних патериків. За основу твору взято листування між ченцем Києво-Печерського монастиря Полікарпом і володимиро-суздальським єпископом Симоном. Полікарп скаржиться своєму другові Симону, що в монастирі принижують і зневажають його талант. У відповідь Симон наводить кілька оповідей із життя печерських ченців, які стали святими завдяки аскетизму, смиренності й постійній праці, чим і вражає Полікарпа, який згодом доповнює листування низкою інших оповідей.
Одним із найцікавіших у Києво-Печерському патерику є оповідання «Про Прохора-чорноризця, котрий молитвою з лободи робив хліб, а з попелу сіль». У ньому автор повідав нам історію чоловіка, який прийшов із Смоленська до Києва й постригся в ченці, ігумен монастиря назвав його Прохором. Той віддав себе служінню Богові, вів аскетичний спосіб життя, відмовившись навіть від хліба. Харчувався лише лободою, яку збирав і заготовляв на цілий рік. «Бачачи ж терплячість і велику повстримність, Бог перетворив йому гіркоту на солодкість». Коли настав великий голод, Прохор наділяв хлібинами з лободи неімущих. Потім у складний час для Києва він почав роздавати попіл нужденним, у руках яких після молитви той
перетворювався на сіль. Це викликало заздрість у торговців сіллю, які хотіли в цей важкий для держави час нажитися. Тож вони поскаржилися Святополкові. Князь намагався догодити торговцям, аби припинити їхні ремствування, хотів розбагатіти. Він наказав відібрати сіль у Прохора. Однак коли йому привезли сіль, то вона перетворилася на попіл. Уражений, князь засоромився скоєного й покаявся.
Художні особливості оповідання «Про Прохора-чорноризця...» типові також для релігійних творів княжої доби:
• широке використання релігійної лексики (Бог, Отець, Господь, ігумен, євангельський, проскурки);
• повторення службових слів («І заготовляв він собі її на рік… І так усе життя своє вдовольнявся… І прозвали його Лободником…»);
• широке використання тропів, особливо порівнянь, символів, епітетів (солодкий, наче мед; гіркий, мов полин; хліб, сіль; преславні чудеса, небесні птахи);
• інверсії («На неораній землі хліб несіяний був йому»);
• урочистий тон мовлення.
Києво-Печерський патерик відіграв велику роль у розвитку українського мистецтва. Упродовж століть він зазнавав доповнень і переробок. На основі сюжетів цієї книги сформувалася багата іконописна традиція, а цикли видань патерика стали етапними віхами в розвитку української графіки. В «Історії української літератури» М. Грушевський зауважив: «Не “Слово о полку Ігоревім”, не “Закон і благодать”, не літопис, а патерик став тим вічно відновлюваним, поширюваним, а з початком друкарства — неустанно передруковуваним твором старого нашого письменства, “золотою книгою” українського письменного люду».
Урок №5. МОВА Повторення вивченого.Речення, його види. Розділові знаки в простому ускладненому реченні
Урок №5. ЛІТ. сучасні твори на основі фольклорних мотивів
https://sway.office.com/aIMkfaDu85lFikiX?ref=Facebook&loc=play&fbclid=IwAR2vDsSzYTsK0qUumTZ_Aj4vGWD47DO_ialWKp9jIPoEqxXtVHruXbuwryg
Переспіви народних пісень на сучасний лад стають трендом серед українських виконавців.
Українські народні пісні – надбання, визнане не лише Україною, але й світом. Згідно даних ЮНЕСКО, саме українці створили найбільшу кількість народних пісень у світі. Їх близько 15,5 тисяч! Цікаво, що на другому місці у цьому “рейтингу” знаходиться Італія із надбанням народних пісень, що становить близько 6 тисяч.
Дедалі частіше українські народні мотиви можна почути і в творчості сучасних українських виконавців та гуртів. Український контент пропонує добірку незвичайних переспівів, що дозволили давнім текстам зазвучати по-новому…
Іванка Червінська & Gypsy Lyre – “Летіла зозуля”
Переспів народної пісні Іванка Червінська здійснила разом із гуртом Gypsy Lyre. Одночасно з’явилося містичне відео, зняте за мотивами українських легенд про мавок, русалок та лісових духів.
Аліна Палій – “Місяць на небі, зіроньки сяють…”
Ця пісня знайома, напевно, кожному українцю! Співачка Аліна Палій переосмислила її у сучасному звучанні.
Поль Манондіз – “Ніч яка місячна”
Переспів української пісні французьким співаком одразу набрав популярності в мережах. В основі пісні – вірш Михайла Старицького, покладений на музику Миколи Лисенка. Однак ця пісня наскільки близька українцям, що їй вже давно і безапеляційно “присвоїли звання” народної…
Фолктроніка
Розповідь про виконавців варто розпочати з, напевно, найвідоміших виконавців фолку, яким вдалося стати популярними й за межами України. GO-A та Onuka змогли дуже вправно об’єднати у творчості не лише танцювальні ритми, але і грамотно вплести туди народні інструменти. Обом гуртам трапилася нагода побувати на Євробаченні. "GO-A" зробили надзвичайний фурор на цьогорічному конкурсі, чудово об’єднавши рейв-мотиви та народну пісню. Завдяки цьому вони стали фаворитами для багатьох людей у цілому світі, а пісня “Шум” навіть потрапила до найпопулярнішого світового щотижневого чарту Billboard.
Гурт Go_A презентував оновлену пісню "Шум" до Євробачення-2021
Український гурт Go_A представив новий варіант пісні SHUM ("Шум"), який довелось повністю переробити під формат конкурсу Євробачення.
У новому варіанті пісні SHUM ("Шум") довелось скоротити хронометраж, а також відмовитися від використання слів з українських народних пісень. На це довелось піти через визначений регламент Євробачення. Втім, Катерина Павленко у "Суспільному" заявила, що її колеги доклали максимум зусиль, аби зберегти зв'язок з попередньою версією пісні.
"Новий текст, звісно ж, також заснований на українському фольклорі. Це матеріал, з яким ми працюємо з 2012 року і не збираємося нічого змінювати. Новий текст є немовби "сиквелом" до попередньої версії, продовженням пісні, випущеної в січні, але трохи у іншому настрої, веселішому. Так, у старій версії ми закликали весну і надіялися на неї, а у новій вона вже прийшла і ми всі дуже раді", – розповіла Павленко.
Неотрадиційний фолк
Суть неотрадиційного фолку полягає у виконанні пісень на давній манір. Особливо добре це звучить, коли для співу використовують стару народну пісню чи мелодію. Створюється автентичне звучання, що миттєво переносить слухача в давнину.
Бурдон — заснований у 2002 році,і етно-колектив. Його створили у Львові 2002 року колишній ужгородець Ростислав Татомир і уродженка Кропивницького Олена Єременко. Музиканти надихалися фольклором багатьох країн східної Європи та Скандинавії. Гурт використовує інструменти далекої давності, від української ліри до балканської бузуки, а все задля справжнього автентичного та етнічного звучання.
УРОК №3. 4 ЛІТ. Балади
ДЗ: прочитати матеріал підручника про балади, вивчити зміст відео.
УРОК №4. МОВА Повторення вивченого. Синтаксис. Словосполучення, його види
ДЗ: врава 25 (не перепиувати текст, а лише виписати 5 словосполучень, розібрати).
УРОК №3. МОВА. Повторення вивченого. Лексикологія
ДЗ: вивчити матеріаз із теми (усно)
Урок №2. Усна народна творчість (повторення)
Це інтерактивна презентація. Натискайте на кружнчки, стрілочки - вона "оживе".
Урок №1. Літ. Роль і місце літератури в житті нації. Ровиток літератури. Творча індивідуальність митця
Урок №2. Мова. Повторення вивченого. Розділи науки про мову. Фонетика
Урок №1. Мова Вступ. українська мова серед інших мов. Розвиток української мови
Мета:
-
навчальна: розширити відомості учнів про процес розвитку рідної мови в ході
історичного становлення українського суспільства та його культури;
-
розвиваюча: розвивати вміння визначати основні періоди розвитку мови, характеризувати
особливості їх за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу; визначити
місце української мови серед інших мов;
-
виховна: виховувати любов до рідної мови як найважливішого, найбагатшого і
найміцнішого зв’язку поколінь.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: презентація, відеоролик, дидактичний матеріал.
Очікувані результати: учні розуміють, що
розвиток мови – це зміни, які відбуваються в напрямі вдосконалення її,
наводять приклади таких змін; розпізнають застарілі слова, розрізняють
історизми та архаїзми; критично ставляться до надмірного вживання
іншомовних слів; користуються лінгвістичними
словниками, зокрема словниками онлайн; усвідомлюють здійснення процесу
й результату розвитку української
мови в ході історичного становлення українського суспільства та його культури,
місце української мови серед інших мов; визначають
функції мови в житті суспільства.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
1.
Опитування-інтерв’ю. (Інтерактивний
метод «Мікрофон».) (Слайд 1)
— Що ви
очікуєте від вивчення рідної мови в 9 класі?
2. Знайомство з новим підручником.
-
Читання передмови.
-
Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями
(знаками-символами).
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ,
МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ (Слайд
2)
ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
- Робота із тлумачним словником.
(Слайд 3)
Поясніть,
як ви розумієте лексичне значення слова «розвиток»? Знайдіть значення його у словнику й
порівняйте із власним тлумаченням. (Учні
використовують електронний словник).
- Прочитайте
слова Л. Костенко. Із чим асоціюються в уяві поетеси «слова», «мова»?
Чому? Яку думку утверджує авторка поезії? (Слайд 4)
Слова росли із ґрунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова. (Л. В. Костенко)
- Прийом «Асоціативний
ряд». (Слайд 5)
Побудуйте
свій асоціативний ряд, дібравши образи, що співвідносяться у вашій уяві зі
словами «мова», «слово», «розвиток».
V. СПРИЙМАННЯ
ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Випереджувальне завдання.
Повідомлення учня про історію розвитку української мови (розповідь супроводжується презентацією). (Слайди 6-14)
2. Розповідь учителя.
Мова – універсальний засіб
спілкування. Вона зберігає єдність народу в історичній зміні поколінь,
поєднуючи людей у часі та просторі.
Мова як засіб спілкування
членів суспільства не може не змінюватися. Зміни, які відбуваються в напрямку
її вдосконалення, - це розвиток мови.
Українська мова безперервно
розвивається на всіх рівнях: від значущої частини слова до тексту. Найбільш
стійкою є фонетична система, найбільших і найшвидших змін зазнає лексичний
склад. Науковці стверджують, що впродовж десятиріччя словниковий склад мови
змінюється приблизно на 25%.
3.
Лінгвістичне дослідження. (Слайд 15)
Прочитайте. Визначте застарілі слова, поясніть
лексичне значення кожного. З якою метою їх ужито в поетичних текстах? До
архаїзмів чи історизмів слід віднести застарілі слова? Чому?
1. В Софіївськім соборі скоморох на скрипці грає,
Господи, я чую! Душа моя з далечини епох до мене йде. Я плачу й торжествую! І
сяє золото в блакитній млі, і моляться гетьмани і спудеї. Я чую скрипку рідної
землі, неначе голос матері моєї. (Д. Павличко). 2. Не валімось у ноги.
Не схиляймо шлики. Ми ж у Бога не вбогі – ми ж таки козаки! (За Г.
Половинком).
4.
Робота в парах. (Слайд 16)
Прочитайте. Поясніть і
запишіть лексичне значення кожного із слів, скориставшись за потреби тлумачним
словником. Чи є серед цих слів неологізми? Які слова стали загальновживаними
зовсім недавно? Яка цьому причина?
Євроклуб, успіхологія, зелентур, веб-майстер,
селфі, інстаграм, самовисуванець, мас-медійник, геймерство, есемеснути, бутик,
гуглити, драйвовий, відеопіратство, суржиконосець, фейс-контроль.
-
Назвіть неологізми, які часто вживають у
молодіжному середовищі. Поясніть причину їх швидкого поширення.
5.
Пояснення
вчителя (супроводжується
презентацією). (Слайд 17)
Завдяки
розвитку економічних і культурних зв’язків України з державами світу лексика
збагатилася за рахунок запозичення
іншомовних слів (мер, спікер, кліп, менеджер, піца, хіт).
Підраховано,
що близько 90 відсотків нових слів, що з'являються у кожній мові, - це терміни.
Упродовж останніх років термінологія
багатьох галузей наук значно оновилася (блог, імуногенетика,, кріохірургія,
мовне портфоліо, рейтингова система освіти, шоуїнг). Чимало термінів і
професійних слів перейшли до мовлення широкого загалу (субсидія, інфляція,
ліцензія, бартер, дистриб’ютор).
6.
Встановити відповідність. (Робота в парах) (Слайд 18)
До кожного іншомовного
слова дібрати український відповідник. Які з утворених пар є лексичними
дублетами (абсолютними синонімами)? У якому стилі зазвичай уживається кожне з
іншомовних слів? Які з них у мовленні варто замінювати на українські
відповідники, які не слід? Якою мірою це залежить від контексту? Із трьома іншомовними
словами скласти речення.
Екстраординарний, бізнесмен, адвокат, понтифік,
пролонгація, ОК, спам, міленіум,
блокбастер, мер, віза, координувати, лімітувати, пріоритет,
репродукувати, симптом, компенсувати, квантативний, бутерброд, шеф, експорт.
Довідка (для вчителя). Особливий, заповзятник,
захисник, папа римський, подовження,
тисячоліття,
бойовик, міський голова,
гаразд, непотріб, дозвіл,
погоджувати, обмежувати, першість, відтворювати, ознака, відшкодувати, кількісний,
накладенець, керівник, вивіз.
7.
Творче спостереження з елементами аналізу
Прочитати текст. Дібрати до нього
заголовок. Яке речення передає основну думку висловлювання?
«Я мислю — це означає, що я існую» — цю думку сформулював французький
філософ, фізик і математик Рене Декарт (1596–1650). Він висловив її латинською
мовою, мовою науки його часу. Зрозуміло, що він міг би висловити її і
французькою мовою. Цю думку в той чи інший спосіб можна виразити будь-якою
іншою мовою цивілізованого народу, наприклад, навіть і такою несхожою на
французьку, як китайська мова. У всякому випадку, цю думку можна виразити лише
з допомогою слів якоїсь мови.
А чи можуть бути в людей
думки без слів? Буває таке, якщо люди думають про щось цілком конкретне, і в
їхньому уявленні виникають зорові, слухові, смакові, нюхові, дотикові образи
цієї цілком конкретної речі, що сприймається органами почуттів. Це означає, що
люди мають два види мислення: мовне й образне, але вони переплітаються один з
одним і думки про щось абстрактне можуть виражатися словами без почуттєвих
образів, які б їх супроводжували, а думки про конкретне найчастіше сполучають у
собі в людей на вищому ступені їхнього розвитку образи зі словами. Можна
сказати, що поряд із словесним та образним мисленням у людей існує ще третій
вид мислення — словесно-образне мислення (За О. Білецьким).
-
Про яку функцію мови йдеться в прочитаному тексті?
-
Пригадати, які основні функції виконує мова. Записати їх. Які із записаних
функцій мови є, на ваше переконання, основними? (Слайди
19-24)
8.
Творче осмислення висловлювання (робота в
міні-групах)
Прочитати мовчки висловлювання.
У якій формі воно складено? Об’єднавшись у міні-групи, спростувати або довести
твердження, що від уміння спілкуватися залежить досягнення певних життєвих
вершин.
Ніхто не може сказати, як далеко
ви зможете піти завдяки вмінню говорити перед великою аудиторією. Один із наших
випускників, президент корпорації Серво, каже: «Уміння спілкуватися ефективно з
іншими людьми та співпрацювати з ними — ось що ми завжди знаходимо в людях, які
досягли в житті певних вершин».
Подумай, яке задоволення та
насолоду ти отримаєш, коли встанеш та довірливо поділишся своїми думками та
почуттями зі своїми слухачами. Я декілька разів мандрував навколо світу, але не
знаю, що може дати більшу насолоду, ніж тримати людей під владою слова. Ви
отримуєте почуття сили та могутності. «За дві хвилини до початку промови,—
сказав один з моїх випускників,— я думаю: нехай мене краще відлупцюють, ніж я
почну говорити; але за дві хвилини до кінця свого виступу я думаю: нехай мене
краще застрілять, ніж припинять мою промову» (Д. Карнегі).
VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ І
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
1. Бесіда.
·
Як ви розумієте зміст виразу: «Розвиток мови – це зміни, які
відбуваються в напрямку її
вдосконалення»?
·
Прокоментуйте
слова письменника Джона
Френча: «Слова - це листя на дереві
мови, і якщо якесь листя падає, то інше займає його місце».
·
Чому зміни в мові не руйнують
самої мови?
·
Як ви
ставитесь до іншомовних запозичень? Чи згодні ви з тим, що найбільше запозичень
у термінології? Як це пояснити?
·
Чи залежить розвиток мови від мовної політики держави? Як ви розумієте
цей термін?
·
Чи згодні ви з виразом
Володимира Колечицького: «Архаїзм — це неологізм на пенсії?» Відповідь проілюструйте прикладами.
·
Яку роль у розвитку української
мови відіграють ЗМІ? Розкажіть про це.
·
Чи існує зв’язок між розвитком
української мови та діяльністю україномовних веб-сайтів? Який саме? Які
україномовні сайти вам відомі? Який україномовний сайт є вашим улюбленим? Чому?
·
Чи можна сьогодні говорити про
український Інтернет? Свою думку аргументуйте.
·
Прокоментуйте вислів мовознавця
В. Радчука: «Мова як подих і голос краю переживе всі партії та ідеології, а
деякі слова мови, передусім ті, що старші за неї, переживуть саму мову. Це
крона й коріння явища значно обсяжнішого, місткішого і вартіснішого – людського
єства. У мові ми знаходимо себе і навік полишаємо. Мова, якою ми говоримо, – це
наше безсмертя».
2.
Перегляд відео «Цікаві факти про
українську мову».
VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
«Незакінчене речення» (Слайд 25)
1. Розвиток мови – це…
2.
Найбільших і найшвидших змін у мові зазнає…
3.
Функції мови є такі…
VІІІ. ОГОЛОШЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
ІX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ТА ІНСТРУКТАЖ ДО НЬОГО (Слайд 26)
1. Підготуйте усне
повідомлення на одну із тем:
«Найболючіші сторінки життя української мови», «Яким я бачу майбутнє української
мови».
2. Напишіть твір-роздум на
тему: «Спочатку було слово…».
3. Підготувати міні-проект
«Мовний режим у школі».
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова. (Л. В. Костенко)
2022 - 2023 навчальний рік
БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ, РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НЬОМУ
ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть підрядні сполучники (сполучні слова). Накресліть схеми речень, визначте вид підрядності.
1. Я ладен стати й грудкою земною аби шуміла поруч десь ріка і небо голубіло наді мною (Д. Луценко). 2. Люблю весну коли плюскочуть ріки коли рида од щастя соловей і заглядає сонце під повіки у тишині задуманих алей (В. Сосюра). 3. А коли відлетять в далину журавлі і зів'яну десь квіткою в житах волошковою та калина червона на могилі моїй буде вічно співати українською мовою (Є. Лещук). 4. Як гарно коли йде надворі дощ а в хаті теплий дух снує духмяний (Г. Дудка). 5. Казав він що земля наша древня і люд тут з давен і давен проживає (У. Самчук).
Вправа 2.
Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. Визначте види підрядних та засоби зв'язку частин речень. Накресліть схеми речень.
1. І хоч не видно було в небі блискавиць не лунало громове рокотання та відчувалося що надходить злива (А. Шиян). 2. З двох людей що посварилися винен той хт о розумніший (В. Гюго). 3. Напитай мені , брате, хату що б корінням росла з Дніпра і що б вікнами для добра слала пісню свою багату (М. Боровко). 4. Тепер чекай коли насниться літо і спогади у серці оживут ь (І. Турчин). 5. На твоєму людському шлях у каміння яке ти повинен прибрати що б тим хто за тобою було легше (В.Сухомлинський). 6. І якщо ми нарешті зрозуміли що треба берегти природу то давно треба зрозуміти що екологія мови - це екологія наших душ (Г. Нудьга).
Вправа 3.
Прочитайте речення. Поясніть, чому в ньому стоять поруч два підрядні сполучники що і коли б. Для чого використовується кожен із них? Накресліть схему речення.
Прошите яскравими зорями небо звисає так низько, що, коли б не скеля, яка його підпирає, воно спустилося б прямо на нас (А.Дімаров).
Вправа 4.
1 - однорідна підрядність;
2 - неоднорідна підрядність;
3 - послідовна підрядність;
4 - змішаного типу.
СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
МИКОЛА ГОГОЛЬ
Виділіть посилання, натисніть правою мишкою ПЕРЕЙТИ ПО АДРЕСУ...
http://linoit.com/users/mosveta503/canvases/%D0%9C.%D0%93%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%2C%209%20%D0%BA%D0%BB
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В 9 КЛАСІ
ХМАРА СЛІВ ПРО ГРИГОРІЯ СКОВОРОДУ з посиланнями за кожним словом. Копіювати посилання, натиснути лівою мишкою ПЕРЕЙТИ ПО АДРЕСУ
/wordart.com/13s8dgxvyxg7/байки-харківські
https://wordart.com/9dyq4ml9deho/word-art%202
wordart.com/z3olc045hryc/word-art
https://sway.office.com/BFr5L5yHjir9t1AE?ref=Link&loc=play
Немає коментарів:
Дописати коментар