Нормативна база
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ У 2020/2021
НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Державні стандарти
(МОН України)
Навчальні програми
(МОН України)
Навчальні програми
5-9 клас 2017(МОН України)
Методичні
рекомендації (МОН України)
Зовнішнє незалежне оцінювання
Нормативна база
загальної середньої освіти (Інститут модернізації змісту освіти)
ГОТУЄМОСЯ ДО НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
Вимоги до
виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів і
перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури
у 5-11 класах ( Лист МОН України №1/9-301 від 28.04.2006 р.)
Зміни в підходах до
оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти
зумовили перегляд вимог до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з
української мови й літератури.
1.
Види письмових робіт.
1.1. Основними видами
класних і домашніх письмових робіт учнів з української мови є:
· класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ – одна або дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або три вправи);· словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5 класі, 24 – у 6-7 класах, 36 – у 9-10 класах, 48 – в 11 класі);· навчальні диктанти, твори й перекази;· самостійні роботи;· тестові завдання (як відкритої, так і закритої форм);· складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами
2. Кількість
контрольних робіт.
2.1.Кількість
тематичних контрольних робіт з української мови повинна відповідати вимогам
чинної програми.
2.2. Кількість
контрольних робіт з усіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання,
письмо) передбачено вимогами чинної програми.
2.3. Кількість тематичних контрольних робіт з української літератури однакова в усіх класах – не менше шести на рік (у профільних класах – не менше восьми на рік).
2.4. Кількість контрольних творів з української літератури визначається за класами:
·
5-8 класи – один контрольний твір на семестр (у першому семестрі п’ятого
класу учні творів не пишуть);
· 9-11 класи – дві контрольні твори на семестр (один класний і один домашній); · у профільних класах – два контрольних твори на семестр.
3. Аналіз контрольних
робіт.
Аналіз контрольних
письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів виконують у
робочому зошиті.
4. Кількість і
призначення учнівських зошитів.
4.1. Кількість робочих
зошитів з української мови визначається за класами:
·
5-9 класи – по два зошити;
·
10-11 класи – по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в
пункті 1.1).
4.2. Для контрольних
робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту (у них
учні виконують роботи, зазначені в пунктах 2.1 і 2.2.
4.3. Кількість робочих
зошитів з української літератури – по
одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.2.
4.4. Для контрольних
робіт з української літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у
них учні виконують роботи, зазначені в пунктах 2.3 і 2.4.
4.5. Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом) на 18 або 24 сторінки (у 10-11 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за обсягом) загальноприйнятого стандарту для учнів згідно з Державними санітарними правилами і нормами.
4.6. Зошити для
контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.
5. Оцінку за ведення
зошитів з української мови виставляють один раз на місяць у кожному класі
(окремою колонкою в журналі).
5.1 Оцінку за ведення
зошитів з української літератури
виставляють один раз на семестр у кожному класі (окремою колонкою в журналі).
5.2. Виставляючи
оцінку за ведення зошита з мови чи літератури, слід ураховувати такі критерії:
· наявність різних видів робіт; · грамотність (якість виконання робіт); · охайність;
·
уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного
режиму).
6. Орфографічний
режим.
6.1. Записи в зошиті
виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для
підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення
таблиць, схем тощо використовують простий олівець).
6.2. Між класною й
домашньою роботами пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до
складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).
6.3. Дату класної,
домашньої та контрольної роботи з української мови й літератури та зарубіжної
літератури в 5-11 класах записують так: на першому рядку дату записують
словами, а на другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:
Сьоме лютого
Класна робота
У 10-11 класах у
зошитах з української та зарубіжної літератури можливим є й інше оформлення: на
першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату
цифрами, наприклад:
07.05.06 Класна
робота
В інших класах дата й
назва робіт з української та зарубіжної літератури оформлюються так, як і з
української мови.
У зошитах для
контрольних робіт з української мови та літератури й зарубіжної літератури в
усіх класах записується дата й лише назва роботи, наприклад:
Сьомого лютого
Читання мовчки
6.4. Після заголовків,
назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.
6.5. Зразок підпису
зошита:
Зошит
для робіт з української мови
учня 5 А класу
СЗШ №17 м.Харкова
Захарченка Сергія
6.6. Неправильний
запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають гумкою або
замальовують коректором).
7. Технічні правила
перевірки учнівських письмових робіт.
7.1. Усі записи,
помітки й виправлення в учнівських письмових роботах слід виконувати ручкою з
червоним чорнилом.
7.2. Виявлені помилки
позначають так:
• орфографічні,
пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють
горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (׀ –
орфографічна, v – пунктуаційна, г – граматична), помилки на ще не вивчені
правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою ( ⁄ ) й надписуючи
потрібну літеру чи розділовий знак, вказують на березі тип помилки, проте її не
враховують при остаточному визначенні оцінки.
• лексичні (неточність
у слововживанні, тавтологія, росіянізми тощо), стилістичні (стильова
невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність дібраних мовних засобів
тощо) та змістові помилки (логічні – втрата послідовності викладу, неправильний
поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо)
підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку
вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова
помилки).
Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх
навчальних закладів (Лист Міністерства освіти і науки України від 29.10.07 №
1/9-651)
Головним
завданням сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення умов для розвитку і
саморозвитку кожного учня, що реалізується через оновлення змісту навчальних
програм, інноваційних технологій організації навчально-виховного процесу, в
тому числі й організації домашньої самостійної роботи. Основною
метою домашніх завдань є: закріплення, поглиблення і розширення знань,
набутих учнями на уроці; підготовка до засвоєння нового матеріалу; формування в
дітей уміння самостійно працювати; розвиток їх пізнавальних інтересів, творчих
здібностей тощо.
Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних вимог до їх організації:
-
розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;
-
врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їх пізнавальних
можливостей, специфіки кожного навчального предмета, складності матеріалу,
характеру завдань та ін.;
-
формування загальнонавчальних умінь і навичок (уміння правильно розподіляти
час, встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне,
використовувати попередньо вивчений матеріал, застосовувати наявні знання тощо).
Раціональна організація виконання
домашніх завдань сприятиме збереженню здоров'я учнів, високого рівня
функціонального стану їх організму протягом дня. При визначені форм, характеру, змісту, обсягу
домашніх завдань, методів їх організації необхідно враховувати специфіку
навчального предмета, пізнавальні можливості учнів, їх вольові якості та
уподобання тощо.
Домашні завдання можуть бути як усні, так і письмові; індивідуальні, що заохочують,
стимулюють школяра до навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та
інтереси дитини; групові та парні, що направлені на дослідницьку. пошукову,
аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного.
конструктивно-варіативного та творчого характеру.
Домашні
завдання можна диференціювати в залежності від підготовки учнів, їх
індивідуальних особливостей сприйняття, пам'яті, мислення, урізноманітнюючи при
цьому зміст домашніх робіт та їх характер.
Згідно з
Державними санітарними правилами і нормами влаштування. утримання
загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу
(ДСанПіН 5.5.2.008-01), у 1-му класі домашні завдання не задаються. Обсяг
домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу
на їх виконання не перевищували у 2-му класі 45 хв; у 3 класі - 1 години 10 хв;
4 класі - 1 год. 30 хв; у 5-6-му класах - 2,5 години; у 7-9 класах - 3 години;
у 10-12 класах - 4 години.
Звертаємо
увагу на необхідність дотримання вимог Державних санітарних правил. При
визначенні обсягів домашніх завдань необхідним є врахування темп) і ритму
роботи учнів, навантаження їх навчальною роботою цього та наступного днів,
стану їхнього здоров'я.
Домашні
завдання не рекомендується задавати на канікули, на вихідні та святкові дні.
Добір
завдань для домашньої роботи, інструктаж щодо їх виконання (повний, стислий,
конкретний тощо) учитель продумує завчасно і фіксує в поурочному
плані-конспекті уроку.
Домашнє
завдання може бути задано з предметів інваріантної частини навчального плану, з
будь-якого розділу програми, але тоді, коли його доцільність вмотивована.
Успішне
виконання учнями домашніх завдань в значній мірі залежить від співпраці учителя
з їхніми батьками. Важливо переконати батьків у тому, що дотримання
оптимального режиму виконання домашніх завдань, їх посильна допомога і контроль
за виконанням сприятимуть розв'язанню основної
мені навчальної домашньої роботи. Вчитель повинен знайомити батьків з основними
програмовими вимогами до навчальних предметів, усного та писемного мовлення
молодших школярів тощо, повідомляти батьків про результати виконання домашніх
завдань.
Місце
подачі домашнього завдання може бути на будь-якому етапі уроку.
Не
допускається подача домашнього завдання під час чи після дзвінка на перерву,
після уроків, оскільки воно в повній мірі не фіксується дітьми; учні позбавлені
можливості ставити запитання; учитель не встигає пояснити суть завдання.
Форми
перевірки домашнього завдання можуть бути різними: фронтальна, індивідуальна,
колективна, само-, взаємоперевірка, творча тощо. Вибір форми контролю залежить
від змісту, виду і мети домашнього завдання.
Немає коментарів:
Дописати коментар