СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ http://linoit.com/users/mosveta503/canvases/%D0%86%D0%B7%20%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%97
Урок №№Тема: Українські народні думи. Героїчний епос українського народу. Різновиди дум. Жанрова своєрідність, історична основа.
Мета: ознайомити школярів із різновидами дум, їхньою жанровою своєрідністю, тематичною спрямованістю творів; розвивати уміння аналізувати, спостерігати, робити висновки; формувати світогляд учнів, виховувати патріотизм, почуття любові та поваги до своєї батьківщини, її минулого.
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ
Кожний народ пишається своїм героїчним епосом: греки – «Іліадою» й «Одісеєю» Гомера, ісландці – сагами, французи – «Піснею про Роланда», а ми, українці, - народними думами.
Українські народні думи з’явилися в XV столітті у час виникнення козацтва. Думи створювали безпосередньо після важливих історичних подій, їхня тематика широка та багатогранна. Ще з XVI століття думи називали «русинськими», потім «козацькими» та «українськими» піснями. У думах оспівували різні подвиги, підносили ідею патріотизму, необхідності обороняти рідну землю. Героями дум найчастіше виступали люди з народу, які захищали незалежність рідної України. Серед них варто назвати Самійла Кішку, Івана Богуславця, козака Голоту та інших, слава про яких ніколи «не вмре, не поляже!» Усі ці персонажі є виразниками волі народу, втіленням його мудрості й сили. До нашого часу дійшло багато дум про боротьбу українського народу проти польсько – шляхетського поневолення – «Хмельницький і Барабаш», «Корсунська перемога». Також відомі соціально – побутові думи, в яких оспівані родинні взаємини між батьками та дітьми, сестрами і братами – «Дума про сестру та брата», «Бідна мати і три сини» та думи про жорстокі набіги турецько – татарських орд, турецьку неволю – «Козак Голота», «Маруся Богуславка», «Утеча трьох братів із города Азова», «Самійло Кішка».
ЛІТЕРАТУРНА СКАРБНИЧКА
Дума – це ліро – епічний віршований твір героїчного та соціально – побутового змісту, який виконується речитативом у супроводі кобзи, бандури чи ліри.
На відміну від балади, у думі немає фантастичних елементів. Виконання дум вимагало від кобзарів неабиякої майстерності, тому вони збереглися в репертуарі тільки професійних співців.
Думи не мають строфічної будови. Для надання думам образності вживають народнопоетичні засоби: епітети, заперечні порівняння, персоніфікації, поетичні паралелізми, тавтологію, риторичні запитання тощо.
Речитатив – протяжне проказування, подібне до співу, супроводжуючи грою на бандурі, кобзі чи лірі.
Ретардація – хаотичне повторення частин тексту з метою уповільнення розповіді.
ОСОБЛИВОСТІ НАРОДНИХ ДУМ
Зображення важливих суспільних подій, видатних історичних осіб;
Певне дотримання правдивості життєвих фактів;
Докладність поетичної розповіді, висока поетичність мови;
Невелика кількість основних дійових осіб;
Своєрідність побудови (зачин, основна частина, кінцівка);
Віршована форма (нерівноскладовість рядків, довільна специфіка римування, монорими);
Виконання речитативом під акомпанемент кобзи, бандури, ліри;
Усне поширення й зберігання;
Варіантність тексту;
Великий обсяг (як для фольклорних творів)
ВІКТОРИНА «ПОДУМАЙ ПРО ДУМУ!»
1.Коли виникли історичні пісні та думи?
2.Який інструмент був найпопулярніший серед козаків?
3.Як називають музикантів, які виконують думи?
4.Які думи ви знаєте?
5.Що оспівували в історичних піснях?
ПОГЛЯНЬ – ЦЕ ЦІКАВО!
Поміркуйте, чому на звороті банкноти з портретом Т. Г. Шевченка номіналом 100 гривень зображено саме кобзаря з хлопчиком – поводирем на тлі Чернечої гори в Каневі. Усно опишіть це зображення!
Ой, Морозе, Морозенку, Ой, да Ти славний козаче! За тобою, Морозенку, | Вся Вкраїна плаче. | (2) Ой, не так же Україна, Як те горде військо. Заплакала Морозиха, | Ідучи на місто. | (2) Ой, не плач же, Морозихо, Не плач, не журися, Піди з нами, козаками, | Меду-вина напийся. | (2) "Чогось мені, козаченьки, Мед-вино не п'ється: Десь мій син Морозенко | З татарами б'ється". | (2) Із-за гори, з-за кручі Удале військо виступає, Попереду Морозенко | Сивим конем виграває. | (2) Та схилив вже голівоньку Сиву коню аж на гриву, Та й розпустив чорні кудрі | Сиву коню до копитів. | (2) То ж не грім в степу горгоче, То ж не хмара світ закрила - То ж татар велика сила | Козаченьків обступила. | (2) Бились з ранку козаченьки До ночі глухої, Козаків лягло чимало, | А татар - утроє. | (2) Ні один козак не здався Живим у неволю, Полягли всі, | Не вернувся ні один додому. | (2) Не вернувся Морозенко, Голова завзята, - Замучили молодого | Вороги прокляті. | (2) Вони ж його не стріляли Й на четі не рубали, Тільки з його, молодого, | Живцем серце виривали. | (2) Взяли його, поставили На Савур-могилу: "Дивись тепер, Морозенку, | На свою Вкраїну!" | (2)
ЗВЕРТАННЯ, ВСТАВНІ СЛОВА
вивчити параграф 32, вправи 351, 353.
Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
ВИВЧИТИ параграф 31, сторінки 194, 196. Виконати вправи 337, 338.
ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
Виділіть посилання, натисніть ПЕРЕЙТИ ПО АДРЕСУ...
СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ
http://linoit.com/users/zdanovych_valja/canvases/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F%208%20%D0%BA%D0%BB.
2021 - 2022 навч. рік ВИДІЛИТИ посилання, натиснути правою мишкою ПЕРЕЙТИ ПО АДРЕСУ...
ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ...
9Юрій Винничук “Місце для дракона”
Тема: Парадокс: дракон Грицько – поет і християнин.
Мета: удосконалювати навички коментувати сюжет,уміти переказувати
найвагоміші епізоди. Уміти пояснити підтекст твору, алегоричність образів
дракона Грицька, Пустельника та князя. Розвивати естетичний смак, уміння бачити
красу та силу художнього слова, виховувати почуття гуманізму, чесності.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: художні тексти, цитатні характеристики, інтерактивна дошка.
ТЛ: парадокс, підтекст, алегорія.
Епіграф:
Дружба, яка закінчилася, ніколи, власне, і не починалася
Випереджальні завдання:
- визначити
твори зі схожими мотивами; Крок 11, 12
- виписати
цитатну характеристику Пустельника, дракона Грицька, князя.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Тести за текстом повісті-казки. Крок 8, додаток 1.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Учитель зачитує епіграф. Чи згодні ви з народною мудрістю?
Знайти в тлумачному словнику значення слів: магічний реалізм,
повість-казка, парадокс, підтекст, алегорія. Крок 6, додаток 2.
ІV. Основний зміст уроку
1. Вступне слово вчителя
Життя без розчарувань так само неможливе, як без любові та вірності.
Але до чого ж дивне сусідство: дружба — і підступ,
відданість — і зрада. Настає момент, коли кожному з нас
доводиться пізнати це на власному досвіді. І як — постає
питання — жити далі, якщо виявилося раптом, що друг ...
— ну зовсім і не друг?
Але все ж... Чи можна зрозуміти людей, які на щирість
відповідають брехнею, на вірність — зрадою? Невже й вони після
цього можуть залишатися друзями?
Гостро, болісно звучить неминуче запитання: чому? Чому мене зрадили? Чому
люди такі жорстокі? Ми ніби шукаємо пояснення вчинку зрадника,
і основне, що робить зраду настільки нестерпною —
це неможливість зрозуміти логіку поведінки іншого.
Так, дракон Грицько ще був зовсім молодий,
жив спокійно в печері, харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні
там ягідки, дикі яблука й груші…
Продовжте ланцюжок
2.Робота над змістом тексту
Хто такий князь, де живе, чим
займається? З якою проблемою він зіткнуся? А чому ж в
Люботині не стало війська? Яка погана риса характеру проглядається у цьому
вчинку князя? Як же вирішив він вийти із цієї
ситуації?
Чи справді на березі річки
Бистриці бачили дракона? Який він був? Чи мав дракон товаришів?
Хто ж це був за чоловік, цей
Пустельник? Чому Пустельник дуже дивувався із дракона? Чому
відмовляв дракона від навчання?
Проблемне питання
Як ви розумієте слова Пустельника «…хто хоч краплю мудрості зачерпне,
довіку ситий не буде»?
Який талант відкрився у
дракона? Отже, дракон мирно жив у печері, нікому зла не творив, читав
книги, писав вірші. Але чи довго продовжувалося таке життя?
Як відбувся перший двобій?
Чому князь наказав загасити полум’я, адже це був непоганий спосіб розправитись
із драконом? Як далі він починає діяти? Який план бою придумав
князь?
Хто ж був цей пан Лаврін? Чи правильний вибір зробив князь, що хотів
«віддати» перемогу саме йому? Чому Лаврін не зміг убити
дракона? Який фінал твору?
Працюємо з текстом. Крок 9
3. Рубрика «Поміркуй, обґрунтуй»
- Чому до цього часу в нашому суспільстві існують «драконівські
закони»? Крок 7
- Як повинні поступати вірні друзі?
- Чи намагаєтесь ви застерегти свого товариша від негативного вчинку, який
він планує здійснити? Якщо так, то яким чином?
4.Робота в групах.
Складання характеристики персонажа
1 група – Дракон Грицько;
2 група – Князь Люботинський;
3 група – Пустельник.
Групи одержують такий матеріал для роботи:
- план-схему характеристики персонажа;
- правила поведінки під час роботи в групах. Додаток 2
Аналізуючи образи персонажів твору, використовуємо цитатні характеристики
та заповнюємо діаграму.
То які проблеми розглядає автор у цьому творі?
- Добро
і зло.
- Людяність
і самопожертва.
- Дружба
і зрада.
- Доцільність
самопожертви.
- Проблема
вибору
5. Робота з текстом
Знайдіть у тексті цитати, де говориться про патріотичні почуття.
Хто ж з героїв є, на вашу думку, патріотом? Як можна в собі розвинути
патріотичні почуття?
6.
Компаративний аналіз. Крок 11, 12
У зарубіжній літературі є казка Кеннета Грехема «Казка про доброго
дракона». Давайте разом порівняємо сюжетні лінії цих творів і дамо
відповідь на запитання, хто є справжнім другом? Крок 13
|
Ю.Винничук
«Місце для дракона» |
Кеннет
Грехем «Казка про доброго дракона» |
|
Місце подій |
|
|
Галичина |
Даунські
гори |
|
Час |
|
|
Середньовіччя |
…давним-давно,може
сто, а то і більше років назад |
|
Дракони |
|
|
Грицько
(добрий, пише вірші, не бажає людям робити зла) |
добрий,
пише вірші, не хоче людям робити зла |
|
Друзі |
|
|
Пустельник
(навчає грамоти, намагається врятувати Грицька, але боїться, і йому це не вдається):
князь (мріє, щоб Грицька вбив лицар) |
Хлопчик
(прагне врятувати дракона) |
|
Лицарі |
|
|
Лаврін |
Юрій -
переможець |
|
Кінець |
|
|
Трагічний |
Щасливий |
V. Підбиття підсумків
1. Підсумкова бесіда.
- У чому парадокс образу дракона?
- «Драконівські закони» - це реальність чи історія? Чим вони
зумовлені?
- Чого навчає твір?
- Життя якого головного героя, на вашу
думку, має сенс. Доведіть свою думку, підтверджуючи її текстом твору.
2. Рефлексія діяльності
- Чи задоволені ви результатом роботи?
- Що ви зрозуміли сьогодні про себе?
- Які думки хотіли б висловити?
3. «Незакінчені речення»
Я ніколи не буду
…
Я буду намагатися …
Я хочу вірити …
4. Оцінювання результатів уроку. Аргументація оцінок.
VІ. Домашнє завдання
(на вибір).
1. Відшукати в тексті та виписати
фразеологізми, приказки та прислів’я, пояснити їхній зміст.
2.Надайте поради, як позбутись
«драконівських законів» у нашому житті.
Додаток 1
Юрій Винничук "Місце для дракона" (тестові завдання)
1. Де
відбуваються події, описані в повісті-казці?
А)Люботинське князівство.
Б)Переяслівське князівство.
В)Чернігівське князівство.
Г)Київське князівство.
2. Як звати
головного героя твору?
А)Антось.
Б)Грицько.
В)Лаврін.
Г)Юрій.
3. З ким із
персонажів твору ми знайомимось найперше?
А)Пустельником.
Б)Паном Лавріном.
В)Князем Люботинським.
Г)Драконом Грицьком.
4. Які сни
бачив князь Люботинський лише в полудень?
А)Лицарські турніри.
Б)Згадував своє перше кохання.
В)Переможні походи, руїни здобутих фортець.
Г)Час, що провів із найкращими друзями.
5. З якою
проблемою зіткнувся князь?
А)На князівство напали вороги.
Б)Потрібно дочку видати заміж.
В)Зрада найкращих друзів.
Г)Стихійне лихо.
6. На березі
якої річки бачили дракона?
А)Ворскли.
Б)Дніпра.
В)Інгулу.
Г)Бистриці.
7. Чому
пустельник дивувався з дракона?
А)Дракон занадто захоплювався полюванням.
Б)Бо дракон володів східними єдиноборствами.
В)Дракон Грицько дуже любив смажену рибу.
Г)Бо той харчувався рослинами, мав добре серце.
8. Про яку
послугу попросив дракон Пустельника?
А)Добудувати палац.
Б)Допомогти викрасти князівну.
В)Влаштувати турнір.
Г)Навчити його грамоти.
9. Який
талант мав Грицько?
А)Гарно малював.
Б)Писав вірші.
В)Чудово стріляв із лука.
Г)Неперевершений кулінар.
10. Хто
такий пан Лаврін?
А)Лицар, якого цікавили лише подвиги.
Б)Власник шинку “Під веселим раком”.
В)Людина, що мріяла про
князівський престол.
Г)Воєвода князя.
11. Як
лицарі вирішили виманити дракона?
А)Вони розвели багаття перед печерою.
Б)Принесли йому смачну печеню.
В)Залили печеру водою.
Б)Відмовились будь-що робити.
12. Чи
мав дракон товаришів?
А)Ні. Б)Так.
Додаток 2
• Магічний реалізм – це течія
реалізму, у якій органічно поєднуються елементи реального та фантастичного,
побутового та міфічного, дійсного та уявного, таємничого. Магічний реалізм
притаманний літературі Латинської Америки.)
• Повість-казка, або казкова
повість вирізняється тим, що в ній, як і в казці, багато вигадки та фантазії,
але герої діють протягом тривалого часу.
• Парадокс (від
греч.(грецький) parádoxes — несподіваний, дивний),
несподівана, незвична (хоч би формою) думка (вислів, пропозиція), що різко
розходиться із загальноприйнятою, традиційною думкою з даного питання.
• Дракон (від греч.(грецький) drákon), в міфології багатьох народів фантастичний образ крилатого (інколи
багатоголового) огнедишного змія. У Китаї, Кореї, Південно-східній Азії, Японії
вважався божеством води, що викликає родючість, і пізніше — символом влади. У
Єгипті образ Д. втілював сили мороку, переможені богом сонця Ра. У
християнських легендах Д. — образ злого духу. Відома схожість з Д. мають образи
казкових чудовиськ в російському фольклорі (Змій Горинич і ін.).
• Підтекст , прихований, неявний
сенс вислову, художнього оповідання, драматичної репліки, другий план сценічної
ролі, що дають про себе знати непрямим чином.
• Алегорія (дав.гр. αλληγορία — іносказання) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного.
Додаток 3
• План-схема
характеристики персонажа.
• 1. Ким
є герой твору, його вік, соціальний стан.
• 2. Учинки,
думки персонажа.
• 3. Риси
вдачі.
• 6. Ставлення
до нього інших героїв.
• 7. Розкриття
характеру за допомогою мови.
• 8. Ставлення
автора до персонажа.
• 9. Ваше
ставлення до цього персонажа.
З
http://samlib.ru/c/cherfas_s/drakon.shtml Кеннет ГРЭХЕМ СКАЗКА О ДОБРОМ ДРАКОНЕ
https://naurok.com.ua/prezentaciya-nina-bichuya-shpaga-slavka-berkuti-168619.html
ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО (1814 - 1861)
http://shevchenko.ba.org.ua https://tobm.org.ua/quizzes/shevchenko/
ВИ ЗНАЄТЕ ЙОГО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ
ТВІР-ОПИС ПАМ'ЯТНИКА ІСТОРІЇ ТА АРХІТЕКТУРИ
Андріївська церква у Києві
Андрі́ївська
це́рква — православна
церква на честь Святого Андрія у стилі бароко, пам'ятка архітектури та монументального живопису XVIII ст. світового значення у Києві, споруджена за
проектом видатного архітектора Бартоломео
Растреллі. Входить до
складу Національного заповідника «Софія Київська». Церкву запропоновано внести до списку
Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Наразі перебуває на реставрації. Андріївська церква розташована на
крутому правому березі Дніпра, на Андріївській горі, східніше Старокиївської гори, над Подолом. Вниз від неї йде Андріївський узвіз, який з'єднує верхнє місто з нижнім.
Вже у 1215 році на місці сучасної
Андріївської церкви була побудована Хрестовоздвиженська церква, яка проіснувала
до початку XVII ст. Згодом на її місці була споруджена дерев'яна церква,
що згоріла під час пожежі в кінці XVII ст.
Андріївська церква збудована
у 1747–1762 роках за проектом архітектора Франческо Бартоломео Растреллі на Андріївській
горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною, на місці Хрестовоздвиженської церкви. Крім цієї
роботи, в Києві є ще одна споруда авторства Ф.-Б. Растреллі — Маріїнський палац. Церква повинна була стати палацовою.
Над оформленням церкви працювали
художники: І. Роменський, Іван Чайковський, Іван Вишняков з учнями, та Олексій Антропов, який розписав катедру, купол, декілька ікон іконостасу («Тайна Вечеря», «Благовіщення», «Успіння Богородиці», «Апостол
Андрій Первозванний») та образів у вівтарі. Будівельними роботами керував архітектор Іван Мічурін.
На будівництво церкви витратили 23 500
штук цегли, 28 970 пудів цвяхів; на позолоту верхів — 1590 книжок і 20
аркушів листового золота.
Архітектура
Будівля церкви
однокупольна з п'ятибанним завершенням
має форму хреста (31,5–22,7 м), у кутах якого розміщені декоративні вежі на
масивних стовпах, що відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні контрфорси прикрашені пілястрами й прикриті трьома парами колон
з капітелями коринфського
ордеру. Висота
церкви — 46 м, з хрестом — 50 м (з підклітом — 64 м);
довжина — 30 м, ширина — 23 м. До церкви, з боку вулиці,
ведуть круті чавунні сходи.
Уся маса церкви
спирається на двоповерховий будинок-підкліт з 8 кімнатами на кожному поверсі,
стіни якого являють собою фундаменти церкви.
Навколо церкви — балюстрада, з якої відкривається мальовнича
панорама Подолу та Дніпра.
Інтер'єр
Характерною
ознакою інтер'єру Андріївської церкви є її невеликий об'єм та відсутність хорів. Внутрішнє оздоблення церкви, розроблене Ф.-Б.Растреллі,
ближче до стилю бароко. Воно було виконане українськими
майстрами. Іконостас церкви оздоблено різьбленим
позолоченим орнаментом, скульптурою й живописом, який
створений з 1754 по 1761 рік.
Різьблені деталі іконостасу, за ескізами та малюнками Ф.-Б. Растреллі, створили
гарні майстри.
ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО
Прочитати поезію, проаналізувати. Опрацювати матеріал підручника. Виконати тести з сайту "На урок" за посиланням
відкривши посилання
join.naurok.ua. Результати побачите зразу, але можна декілька разів пройти тести, щоб покращити результат. Ще є гра "Відповідності" тафлеш-картки.
Немає коментарів:
Дописати коментар