До уваги батьків: штраф за образу вчителя - 5100 грн!
Татьяна Высоцкая | 13 февраля 2020 в 12:49Фото з мережі ІнтернетУ Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників» № 2279. Про це свідчать дані на парламентському інтернет-порталі.
аби не тільки навчити дітей
«цифровій гігієні»,
але й захистити їх від багатьох інтернет-загроз.
1. РОЗМОВА.
Відкриті і чесні розмови про онлайн-життя вашої дитини – один з кращих способів
захисту від кібершахраїв, неналежного контенту та інтернет-цькування.
2. ВІРТУАЛЬНІ ДРУЗІ.
Застерігайте дітей, що не завжди віртуальні друзі – це ті, за яких вони себе
видають.
3. «ІНТЕРНЕТ-ДВЕРІ».
Ваша дитина знає, що не можна відкривати двері незнайомцям? То навчіть її також
не відповідати незнайомцям в мережі.
4. ПОСИЛАННЯ. Навчіть
дитину не відкривати незнайомі посилання.
5. ПРИВАТНІСТЬ. Ваша
дитина повинна розуміти поняття та не залишати у соцмережах особисту інформацію
на кшталт домашньої адреси або адреси школи, імен батьків чи номерів
банківських карт.
6. АНКЕТИ. Навіть
якщо після заповнення анкети на сайті чи у соцмережі на дитину чекає приз, вона
повинна розуміти всі ризики та ігнорувати «привабливі» пропозиції.
7. ГЕОМЕТКИ.
Попросіть дитину не ставити геометки в місцях, де вона часто буває.
8. ІНТЕРЕСИ. Дорослі
повинні знати, у яких групах у соціальних мережах спілкується їхня дитина, або
мати доступ до перегляду цих чатів обов’язково з попередженням про це дитини,
інакше є ризик втратити довіру.
9. КОРИСНІ ДОДАТКИ.
Встановіть на телефон дитини додаток, який буде відстежувати і показувати її
місцезнаходження (Kaspersky Safe Kids, «Где мои дети», Google Family Link, Kids
Place та ін..).
10. ІНТЕРНЕТ ПАМ'ЯТАЄ
ВСЕ. Тому дуже важливо навчити дитину спілкуватися в ньому так, щоб не було
соромно ні за одне залишене слово або відправлений файл.
11. МЕРЕЖИВИЙ ЕТИКЕТ.
Як і в реальному житті, ваша дитина повинна навчитись поважати приватність інших,
не розпалювати конфлікти та ділитися тільки перевіреною інформацією.
12. ПЕРЕХІД У
РЕАЛЬНІСТЬ. Ваша дитина повинна знати, що зустрічатись у реальності з
незнайомими людьми з Інтернету – це дуже небезпечно!
13. ІНТИМНІ ФОТО.
Дитина не повинна викладати або відправляти свої інтимні фото НІКОМУ І НІКОЛИ!
14. ПАРОЛІ. Ніхто не
повинен знати логіни та паролі вашої дитини, крім неї та вас, якщо ви про це
домовились.
15. «НІ!». Навчіть
дитину говорити це слово завжди, коли хтось незнайомий, або навіть друг пропонує
зробити щось недозволене або виконати прохання.
16. КОМПРОМІС.
Тотальний контроль онлайн-життя може привести до конфліктів та недовіри між
вами та дитиною. Йдіть на компроміси та домовляйтесь із дитиною.
17. ОНЛАЙН-ДРУЖБА.
Насолоджуйтесь онлайн-простором разом із дитиною: переписуйтесь, кидайте один
одному фото та смішні відео. Будьте підтримкою та другом своїй дитині.
18. ДЕНЬ БЕЗ
ТЕЛЕФОНУ. Регламентуйте час проведення вашої дитини у мережі в залежності від
її віку. Маленьким дітям давайте телефон по годинам, а дорослим запропонуйте
хоча б один день на тиждень відмовитись від онлайн-життя.
19. КІБЕРБЕЗПЕКА У
ШКОЛІ. Запропонуйте курс кібербезпеки у вашій школі.
20. БАТЬКІВСЬКИЙ
ПРИКЛАД. Тільки власний приклад батьків, які сприймають Інтернет виключно як
засіб отримання інформації, а не як місце, де можна приховатись від проблем,
допоможе вам донести всі ці правила вище.
Якщо ви спілкуєтесь з
дитиною – відкладайте телефон. Часто діти занурюються у світ Інтернету тільки
тому, що їм не вистачає уваги від батьків у реальному житті!
НЕБЕЗПЕКА
КІБЕРЧЕЛЕНДЖІВ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ
З розвитком
інформаційно-комунікативних технологій наше життя стало значно зручнішим, а
процеси формування, пошуку та обміну інформацією швидкими. Соціальні інтернет-додатки в наших гаджетах надають можливість
легко отримувати послуги та розважатися, знайомитися з іншими та знаходити
необхідних людей, працювати та навчатися тощо. Поряд з перевагами, слід
констатувати появу тенденцій розширення ризиків і загроз впливу на соціально-психологічну
безпеку та становлення особистості з боку віртуального інформаційного простору.
У соціальних мережах та
платформах з`являється все більше небезпечних челенджів, а їх анонімність,
безкарність, масштабність і швидкість лише сприяють розповсюдженню через
величезну аудиторію в Інтернеті.
У таких викликах як «падіння в
стрибку» (tripping jump challenge) або «проломити-череп-челендж» (skull-breaker
challenge), масове отруєння капсулами для прання (tide pods challenge),
«суїцидальний челендж Момо», «удушення \ непритомність \ втрата свідомості»
(choking / fainting / pass-out challenge) й найостанніший – «випий 40 таблеток
та....», в основному беруть участь, страждають та гинуть діти й підлітки. Про
останній челендж стало відомо від 16 лютого, коли на Київщині загинула 13-річна
дівчинка, її 12-річна подруга опинилася у лікарні, а на Чернігівщині отруїлися
ще двоє школярок. На початку січня цього року загинуло вже троє підлітків з
України через відновлену діяльність суїцидальної гри «Синій кит». Зафіксовані лише
ці випадки, однак їх може бути значно більше.
У даному контексті, ми можемо
розглядати такі челенджі як прояв буліциду, тобто загибель внаслідок
кібербулінгу - інформаційного терору, що передбачає систематичні жорстокі дії з
боку булера з метою нашкодити, порушити права жертви на безпечне здоров’я і
життя, обмежити свободу волевиявлення тощо, використовуючи
інформаційно-комунікативні засоби.
Чому саме підлітки?
Шкільний вік - це етап активного
формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок й
потреби в спілкуванні з однолітками. Підліток прагне отримати новий досвід та
яскраві емоції, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою
винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання
бажаного: якщо виконаєш челендж краще, яскравіше, крутіше інших, збереш більше
переглядів, надихнеш аудиторію повторити, то тебе визнають. Однак, несформована
психіка, соціальні невдачі, бажання втекти від реальних проблем, пандемічна
ізоляція у сукупності з ненасильницьким постійним нав’язуванням популярних
вірусних челенджів, знижує критичність підлітка до обраного ним тренду, і
призводить до відповідних наслідків.
Як захистити?
Удосконалення знань і розуміння в
області медіакомптенцій, інформаційно-комунікаційних компетенцій батьків,
педагогів і вихователів — найкраща профілактика в боротьбі з різними феноменами
кіберпростору;
Залежність від віртуального світу
починається тоді, коли дитину не влаштовує реальність, тому батьки мають
постійно приділяти увагу дитині не засуджуючи; забезпечити розвиток та
зайнятість підлітка у гуртках, або хобі; говорити про реальні трагічні випадки
та загрози, з якими можна стикнутися у інтернеті; звертати увагу на зміни
поведінки, режиму сну та апетиту; розумно контролювати та встановлювати
зрозумілі для дитини правила;
Соціальні мережі не завжди блокують
контент, що закликає до небезпечних дій, адже челендж - величезна частина
платформи, і не одразу розробники можуть помітити їх появу. Крім того,
небезпечні тренди мають властивість мігрувати по різних платформах, або
з’являтися із часовими проміжками. Однак, кожен користувач, помітивши контент,
який може загрожувати життю та безпеці інших може звернутися до адміністрації
сайту зі скаргою, і врятувати комусь життя.
Інформація надана дивізіоном НПА
кіберпсихології та психологічної практики у цифровому середовищі, авторка
Катерина Гордієнко
Екатерина Гордиенко
https://www.facebook.com/groups/infopsyfuture/?ref=share
Відповідальність батьків за прогули дітьми уроків – судова практика
11 січня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області визнав винною матір у неналежному виконанні нею батьківських обов’язків за те, що її 16-річна донька з жовтня по грудень 2019 року пропустила 85 уроків у школі без поважних причин.
Жінка протягом року вже притягувалась до відповідальності за таке ж правопорушення, тому на неї було накладено штраф у розмірі 1700 гривень.
За інформацією сайту Судової влади України дана справа не є поодиноким випадком.
Протягом минулого року до суду надійшло 124 справи з приводу невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей. У 97 випадках винних було притягнуто до відповідальності, з них 28 разів батькам було винесено попередження, та 69 осіб було оштрафовано на загальну суму 82 450 гривень.
Крім пропуску дітьми занять у школі, батьки також понесли відповідальність за куріння ними сигарет, вживання алкоголю, скоєння дрібних крадіжок, хуліганства та ін.
За такі вчинки неповнолітніх їх батьки притягуються до відповідальності за частинами 1-4 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Штрафи за цією статтею становлять: на перший раз попередження або штраф 850 - 1700 грн, якщо протягом року повториться те саме, то штраф буде від 1700 до 5100 грн.
Аналогічне покарання передбачене і для тих батьків, чиї діти скоюють діяння, що містять ознаки злочинів або інші адміністративні правопорушення у віці від 14 до 16 років.
Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 684 затверджений Порядок ведення обліку дітей шкільного віку та учнів.
Відповідно до цього Порядку у разі відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин навчальний заклад невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та службі у справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої освіти.
Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною медичною довідкою закладу охорони здоров’я або письмовим поясненням батьків (одного з батьків) учня чи інших законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або учня (для повнолітніх учнів), що зберігаються в його особовій справі протягом поточного навчального року.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про освіту» батьки зобов’язані сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання.
Немає коментарів:
Дописати коментар