весна

 #це_цікаво. Псевдоніми

☝️Псевдоніми – найбільш уживана форма маскування справжнього авторства.

🔹У перекладі з грецької мови псевдонім – несправжньо іменований, прибране ім’я, прізвище або авторський знак, що ними користуються в пресі письменники, журналісти, актори замість власного прізвища. 

🔹З давніх-давен в культурах різних народів світу зустрічається значна кількість художніх, мистецьких, публіцистичних творів, справжнє авторство яких навмисно приховане. 

🔹Існує чотири головні форми прикриття авторства: псевдоніми, аноніми, містифікації і плагіати. 

З усіх названих форм найширше були і є псевдоніми. 

🔹Українські письменники користувалися псевдонімами з ХVІ століття. 

☝️А вже у ХVІІ столітті починається систематичне збирання псевдонімів та перші дослідження, аж поки вони не стали своєрідною галуззю бібліографії. 

🔹Хоча саме поняття псевдонім з’явилося ще в античні часи. Так, у стародавній Греції маскувалися перед сучасниками комедіограф Арістофан (називав свої твори іменами поетів Філоніда і Калістрата) та історик Ксенофонт (виступав під псевдо Фемістоген). 🔹Історик Тацит зазначав, що авторів, котрі писали сатири на римських імператорів Тіберія, Нерона, Калігулу, скидали зі скелі або ж душили у в’язниці...

🔹У добу рукописної книги анонімні й псевдонімні твори переважали над тими, що були підписані справжніми іменами. 

🔹З виникненням друкарства вживання псевдонімів популярним. 🔹Письменники, актори, публіцисти, художники, вчені вдаються до псевдонімів, виходячи з певних політичних чи етичних міркувань.

🔹В епоху Відродження виступати під псевдонімом стає навіть модно. Наприклад, Вольтер мав понад півтораста псевдонімів. 😱

🔹Надмірне захоплення псевдонімами покритикував у 1894 році Осип Маковей в одному зі своїх фейлетонів, наголошуючи, що для письменника досить одного-двох, коли ж їх є до шістнадцяти, як, скажімо, їх мав Панько Куліш, то це не робить честі ні авторові, ні читачеві.

🔹Часто вигаданими літературними іменами користувалися жінки. До ХХ століття у багатьох європейських країнах існували закони, за якими суспільно-економічна діяльність жінок була можлива тільки з дозволу їхніх чоловіків. «Жорж Санд» (Амандина Аврора Люсиль Дюпен) та «Джордж Еліот» (Мері Енн Еванс) захищали свою письменницьку свободу під чоловічими псевдонімами. 

🔹У ХІХ та на початку ХХ століття псевдоніми ставали ефективним засобом обійти цензуру, уникнути урядових переслідувань, інколи це було просто життєвою необхідністю.

#Рубрика_це_цікаво

#псевдоніми

Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА

 Зазви́чай чи зазвичáй? Навзáєм чи навзає́м? Цьогóріч чи цьогорíч? Врізнóбіч чи врізнобíч? 

Ви можете запитати: «А яка різниця? Усі й так розуміють, про що йдеться». Затямте: правильне наголошування — це обовʼязковий атрибут «просунутого» користувача мови. 

Зараз дуже багато завдань-перевірялок наголосу на різних сторінках інстаграму й каналах телеграму — це вже певний тренд, адже запитання про наголоси завжди містять заковики. 

А я для вас зібрала це все в одну шпаргалку — понад 200 складних випадків наголошення в алфавітному порядку. Тримайте:

▪️ Аби́де, аби́коли, аджé, анíж, асиметрíя.

▪️ Багаторазóвий, бездротóвий, беремó, беретé, бéшкет, блáговіст, бóвтати, болоти́стий, борóдавка, босóніж, бурштинóвий, бюлетéнь.

▪️ Вáги, валови́й, вантажíвка, везти́, вести́, ветеринáрія, видáння, визвóльний, вимóва, вимóга, ви́падок, випрóбування, ви́трати, виши́ваний, вíдгомін, відóмості, вíльха, вíрші, віршови́й, вітчи́м, воднóчас, водонепроникни́й, врізнóбіч, врóзліт.

▪️ Гáйда, гороши́на, граблí, громіздки́й, грóшей, гуртóжиток.

▪️ Дани́на, дáно, децимéтр, дéщиця, ди́скурс, диспансéр, дичáвіти, дідýх, довíдник, дóгмат, долотó, дóнька, дочкá, допíзна, досхочý, дужки́.

▪️ Жали́ти, жалюзí, жéвріти.

▪️ Завдáння, зазвичáй, зáгадка, зáкладка, зáкрутка, зáставка, засýха, зви́сока, зібрáння, зóзла, зрáння, зрýчний, зубóжіти, зубóжіння, зубóжілий.

▪️ Ікóнопис, індýстрія, ідемó, ідетé, інженéрія.

▪️ Кáмбала, каталóг, квартáл, ки́дати, ки́шка, кіломéтр, кінчи́ти, кліткови́на, кóлія, коля́дник, корóмисло, кóсий, котрá, котри́й, крóїти, кропивá, кулінáрія, кýрятина.

▪️ Лáте, листопáд, лóкшина, луги́ (хім.), льодови́й, лю́стро.

▪️ Магістéрський, мерéжа, металýргія, мізéр, мізéрний, молóх.

▪️ Набóжний, навзáєм, навкóло, навчáння, надли́шок, нажи́во, наздогáд, нáклад, напíй, нáскрізний, нафтопровíд, нáчинка, нíздря, ненáвисть, нести́.

▪️ Обрáння, обрýч, одноразóвий, óлень, опóлудні, оптóвий, осокá, отáман.

▪️ Пéкарський, перéкис, переля́к, перéпад, перéпис, піалá, піддáний, пíдлітковий, пізнáння, пільгови́й, піцéрія, платó, поведíнковий, подýшка, позáторік, помóвчати, поня́ття, порядкóвий, посерéдині, почáсти, при́чіп, прóділ, промíжок, прóшарок, псевдонíм.

▪️ Рáзом, рéмінь, рéшето, ри́нковий, роздрібни́й, рóсяний, рýно, руслó.

▪️ Свéрдло, серéдина, симетрíя, сирокопчéний, сільськогосподáрський, сóлодощі, соломи́нка, спи́на, старáнно, стовідсóтковий, суднó, судови́й.

▪️ Тезкó, текстови́й, течія́, ти́гровий, тисóвий, травестíя.

▪️ Уподóбання.

▪️ Фахови́й, флюорогрáфія, фóльга, фóрзац.

▪️ Хвáлений.

▪️ Цáрина, цéнтнер, цілодобови́й, цінни́к, цьогорíч.

▪️ Чарівни́й, чáсу, чергови́й, черстви́й, читáння, чи́танка, чорнóзем, чорнóслив.

▪️ Шасí, шофéр.

▪️ Щавéль, щедрíвник, щéлепа, щи́пці, щодобови́й.

▪️ Я́ловичина.

Поширте цей допис і не забувайте заглядати у словники незалежної України, коли вагаєтеся з якимось словом.

Я використала словник-довідник С. Головащука «Складні випадки наголошення» та онлайн-словник Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.

Деякі наголоси в них не збігаються, як-от у словах вишиванка та затишний. Ця проблема, на жаль, нерозвʼязна, бо словник Головащука спирається на питомі українські наголоси, а словник НАНУ — ще й на узус, адже мова — живий організм. Чи часто ви чуєте наголос виши́ванка? Я — ні, тому підтримую подвійний, що його подає словник Академії наук України: виши́ванка і вишивáнка. У слові затишний за Головащуком подвійний наголос — зати́шни́й, за НАНУ теж подвійний, але зáти́шний, бо зáти́шок. Добре, що таких випадків небагато.

Про подвійні та репресовані наголоси на сторінці є допис.

Говорімо правильно!

© Редакторка Ольга Васильєва