Заувага перша: слово «тьотя» — не росіянізм. Воно є у словнику Грінченка (як і «дядя»). А ті, хто каже, що в нас є лише «тітка» і «тітонька», обкрадають мову, адже «тётка» і «тётушка» є і в російській мові.
Заувага друга: усі орфографічні словники подають у кличному відмінку «тьоте», а не «тьотю».
Заувага третя: закінчення «е», а не «ю» вживаємо і в кличному відмінку імен Настя, Христя, Устя: Насте, Христе, Усте (і Катре, Мотре). Такі форми імен ми відмінюємо за аналогією до іменників третьої відміни («радосте», «милосте»). Це зафіксовано у словниках Григорія Голоскевича, Лариси Скрипник і Ніни Дзятківської, Миколи Погрібного та інших, а також у класиків: «Дурна ти, Насте, як я бачу: і посміяться не даси...» (Т. Шевченко).
Отже, ✅ тьоте Катре, тьоте Насте, тьоте Рає, тьоте Людо, тьоте Галю.
© Редакторка Ольга Васильєва
Немає коментарів:
Дописати коментар