Про чистоту мови

«Фічі, скіли, бекграунди, лайфхаки... Доборолась Україна до самого краю..." Що означають ці англізми і чи можна замінити кожен одним українським словом? ▪️Фіча — ✅️ особливість або функція. Одним словом замінюється. ▪️Скіл — ✅️ навичка. Одним словом замінюється. Софт скілз — ✅️ «мʼякі» навички, тобто соціально-комунікативні. Два слова і там, і там. Хард скілз — ✅️ компетентність. Замінюється одним словом. ▪️Бекграунд — ✅️ досвід або нажиток. Замінюється одним словом. ▪️Лайфхак — ✅️ хитрість або порада. Замінюється одним словом. ❗️ Більшість сучасних англізмів запозичена без потреби. Окремої уваги потребує явище українгліш. УКРАЇНГЛІШ — це контамінація (схрещення) українських слів та словосполучень з англійськими, тобто запозичення англізму не в чистому вигляді (як лайфхак чи бекграунд), а підлаштування його до морфологічної чи синтаксичної структури української мови з утворенням суржику. Наводжу тільки невелику частину таких суржикізмів: ▪️рофлити (від ROFL — rolling on the floor laughing) — дуже сильно сміятися, також насміхатися; ▪️чатитися — листуватися в електронній формі; ▪️кікнути — вилучити людину з чату; ▪️тапнути — тицьнути пальцем на екран телефону; ▪️скролити — користуватися прокруткою на екрані; ▪️стримити — виходити в етер; ▪️стартапити — започаткувати проєкт; ▪️делітнути — видалити; ▪️хакнути — зламати мережу; ▪️хейтити — ненавидіти і цькувати в інтернеті; ▪️кенселити — скасовувати чиїсь попередні здобутки; ▪️зачекінитися — позначитися десь; ▪️офнутися — зникнути, вимкнутися звідкись або вмерти; ▪️заапрувити — схвалити, затвердити; ▪️апгрейднути — оновити; ▪️факапити — робити помилки; ▪️фіксити — лагодити; ▪️фоловити — відстежувати; ▪️шерити, репостити — поширювати; ▪️чилити — відпочивати; ▪️агритися — злитися; ▪️релокейтнутися — переїхати; ▪️аплікуха — застосунок; ▪️пруфи в студію — потребую доказів; ▪️овер / ту мач — забагато; ▪️це анбелівебл — це неймовірно; ▪️та на ізі — запросто; ▪️рилі — справді; ▪️ну камон — годі тобі; ▪️я в уті — я в прострації; ▪️сорямба — даруйте / перепрошую; ▪️олди — люди, народжені у ХХ столітті; ▪️кринжовий, кринжатина — огидний, огида / сором; ▪️криповий, крипово — моторошний, моторошно; ▪️рандомний — випадковий; ▪️треба асап (від ASAP — As Soon As Possible) — треба чимшвидше. ❗️Англізація свідомості розхитує український мовний код, як і русифікація та полонізація. Айтівцям (теж покруч) привіт! Будьте стійкішими та відповідальнішими, не тягніть у мову різний непотріб! Вас наслідує решта українців. До речі, про «асап». В українській мові є унікальні прислівники чимшвидше / якнайшвидше. Нічого подібного немає ані в англійській (as soon as possible), ані в російській (как можно скорее). Хтось не відчуває небезпеки від українглішу, але з часом можна скотитися до мови нашої діаспори. Ось приклади з групи «Українці в Чикаго»: «Чи пан повокає мого доґа вздовж того фенсу до парку і назад?» «Ким я можу піти до парку з?» «Я запаркувала свою кару на корнері стріти, бо мушу нині попейнтувати пліт». А потім: «Шо на мене так дивишся, ніби не по-українськи говорю?» Плекаймо своє! #ні_українглішу © Редакторка Ольга Васильєва

Такий цікавий родовий відмінок

Мовний фронт: елементА чи елементУ? Про іменники із закінченням -а, -я / -у, -ю Буває так, що іменники чоловічого роду другої відміни в родовому відмінку однини можуть мати і закінчення -а, -я, і закінчення -у, -ю. Це насамперед залежить від їхнього значення: істота чи неістота; поняття конкретне чи абстрактне; має значення сукупності або ж позначає один предмет. У параграфі 82 «Родовий відмінок» Українського правопису подано вичерпні правила, коли треба вживати закінчення -а, -я, а коли — -у, -ю, а також наведено приклади з різним закінченням залежно від значення. Оскільки список іменників з різним закінченням куди більший, ніж містить правопис, літредакторка та коректорка Юлія Мороз для uaredactor запропонувала ще низку таких. авторитета (особа, що має вплив, повагу) — авторитету (вага, вплив, престиж); акта (документ) — акту (дія); Алжира (місто) — Алжиру (країна); алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал); апарата (прилад) — апарату (установа); бала (одиниця вимірювання) — балу (святковий вечір); бара (одиниця вимірювання) — бару (ресторан); більярда (стіл) — більярду (гра); блока (частина споруди, машини) — блоку (об’єднання держав); бора (свердло) — бору (хімічний елемент); борта (край одягу, посуду) — борту (судно); булата (зброя) — булату (сталь); вала (деталь машини) — валу (насип); детектива (агент) — детективу (твір); дзвона (інструмент) — дзвону (звук); джина (дух) — джину (напій); дуба (а також бука, клена, ясена — окреме дерево) — дубу (буку, клену, ясену — збірне поняття, деревина); Дубая (місто) — Дубаю (емірат); духа (надприродна істота) — духу (здібність, властивість, стан); елемента (конкретне) — елементу (абстрактне); екіпажа (ресорний візок) — екіпажу (особовий склад корабля, літака, танка; берегова військова частина морської піхоти); звука (термін) — звуку (процес); знака (предмет, сигнал) — знаку (відбиток, прикмета); імейла (поштова електронна скринька) — імейлу (система електронної пошти); інструмента (одиничне) — інструменту (збірне); каменя (одиничне) — каменю (збірне); катара (член секти) — Ка́тару (топонім) і ката́ру (захворювання); кластера (лінгвістичне й математичне поняття) — кластеру (клуб, орден, гурт); клина (предмет) — клину (просторове поняття); колоса (одиничне) — колосу (збірне); корпуса (тулуб) — корпусу (сукупне); Кубка (приз) — Кубку (спортивні ігри); листа (одиничне) — листу (збірне); листопада (місяць) — листопаду (процес); Люксембурга (місто) — Люксембургу (країна); магазина (патронташ) — магазину (установа); мажора (син багатія) — мажору (звуковий лад); Манчестера (місто) — манчестеру (тканина); медіатора (муз. аксесуар; посередник) — медіатору (речовина); Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат); органа (частина тіла) — органу (установа); оригінала (особа) — оригіналу (документ); пакета (фізичний об’єкт: пакунок, мішок, обгортка) — пакету (абстрактне: пакет акцій, пакет даних); папера (документ) — паперу (матеріал); піка (гірська вершина) — піку (найвища точка розвитку, найбільший обсяг, найвища інтенсивність); порога (брус) — порогу (початок, кількість чи сила вияву ознаки або якості); портрета (фізичний об’єкт: зображення обличчя людини) — портрету (як жанр у мистецтві; сукупність характерних рис кого-небудь); потяга (поїзд) — потягу (почуття); пояса (пасок, талія) — поясу (просторове поняття); придатка (відросток) — придатку (додаток); раза (з десятковими дробами: 2,5 раза, у 3,7 раза) — разу (зі значенням часу та повторюваності: кожного разу, одного разу, минулого разу, того разу); рака (тварина) — раку (хвороба); рахунка (документ) — рахунку (дія); реверса (механізм) — реверсу (зворотний бік); рентгена (одиниця вимірювання; апарат) — рентгену (проміння; просвічування цим промінням; знімок); Рима (місто) — Риму (держава); рифа (на вітрилі) — рифу (скеля); рога (предмет) — рогу (матеріал, зовнішній кут); сегмента (математичне, зоологічне та анатомічне поняття) — сегменту (абстрактне); сектора (математичний термін — частина круга) — сектору (підрозділ, відділ, частина чогось); сирка (виріб, молочний продукт) — сирку (зменшене до сир); Сінгапура (місто) — Сінгапуру (країна); соняшника (рослина) — соняшнику (насіння); стана (машина; пристрій) — стану (торс; табір; обставини; становище); телефона (апарат) — телефону (вид зв’язку); тендера (причеп) — тендеру (процедура; торги); терміна (слово) — терміну (строк); терміта (комаха) — терміту (речовина); типа (людина) — типу (зразок, категорія, розряд); томата (рослина) — томату (сік, приправа); Туніса (місто) — Тунісу (країна); файла (прозора поліетиленова тека для зберігання паперів) — файлу (об’єкт комп’ютерних даних); фактора (посередник; маклер) — фактору (чинник); фена (вентилятор) — фену (вітер); феномена (особа) — феномену (явище); фільтра (прилад) — фільтру (напій, кава); центра (математичне і фізичне поняття; деталь токарного верстата) — центру (в усіх інших значеннях: середня частина чого-небудь; місце зосередження якої-небудь діяльності; щось найголовніше; населений пункт; найвищий орган керівництва якою-небудь діяльністю тощо); чина (людина) — чину (посада); шаблона (пристрій; кресленик) — шаблону (зразок); шлунка (орган травлення) — шлунку (страва; фізіологічна потреба в їжі); ячменя (хвороба) — ячменю (злак). У деяких посібниках натрапляла ще на такі приклади: буряка (одиничне) — буряку (збірне); початка (суцвіття) — початку (вихідний пункт; основа). Утім, до них є зауваження. Сьогодні іменник «буряк» передає збірне значення формою множини: буряки, буряків. Іменник «початок» на позначення суцвіття — ненормативна калька з російської. Українською мовою таке суцвіття зветься «качан». Зверніть увагу, що є іменники, які мають паралельне закінчення без зміни значення (закінчення залежить від наголосу): столá і стóлу, плотá і плóту, мостá й мóсту, парканá й паркáну, полкá й пóлку, дворá і двóру, гуртá й гу́рту, роя́ і рóю, стидá і сти́ду. Цей список вдалося зібрати завдяки правопису, підручнику Миколи Зубкова «Сучасна українська ділова мова», книжці Катерини Городенської «Українське слово у вимірах сьогодення», словникові Kyiv Dictionary, статтям Correctarium, власним практичним напрацюванням і спостереженням. P. S. Редакція правопису 2019 року пропонує вживати деякі назви міст у родовому відмінку однини із закінченням -у: «Назви населених пунктів (крім зазначених у п. 1.2к): Амстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю», але й дозволяє «мати і варіантне закінчення — -а(-я): Амстердама, Гомеля, Ліверпуля, Лондона, Мадрида, Парижа, Чорнобиля». Я категорично проти такого нововведення й принципово надалі вживаю тільки закінчення -а, -я, якщо йдеться про місто (за винятками, про які сказано ще в попередніх редакціях). Ця стаття чудово ілюструє, чому важливо розрізняти назви із закінченням -у, -ю (бо йтиметься про країну, регіон, емірат чи штат) і назви із закінченням -а, -я (бо йтиметься про місто). Читайте також Мовний фронт: як правильно говорити і писати про війну

ПОРАДИ ЄЛИЗАВЕТИ БЕЛЬСЬКОЇ

ЯК ШВИДКО ВДОСКОНАЛИТИ СВОЮ МОВУ? Полегшую роботу тим, хто прагне говорити українською грамотно, вишукано і без росіянізмів. Зібрала для вас найпоширеніші помилки, які чую й бачу у фейсбук-дописах щодня. Якщо ви знайдете в собі сили простежити, чи правильно вживаєте ці сполучення слів і виправите все, що не так, ваша мова зміниться неймовірно. Тож гайда досліджувати! 🙂 На Україні. — В УКРАЇНІ. Прийменник на вживається, коли ми говоримо про території, які входять до складу певної країни. Наприклад, на Київщині, на Закарпатті. Або коли йдеться про острівну країну: на Кіпрі, на Мальдівах. Розмовляти на українській. — Розмовляти УКРАЇНСЬКОЮ. Або ж по-українськи, по-українському. На протязі 5 годин. — ПРОТЯГОМ або впродовж 5 годин. Бо слово протяг означає пориви вітру в приміщенні, через які можна застудитися чи дістати спазм шиї. Тож не стійте на протязі. Відмінити подорож. — СКАСУВАТИ — коли йдеться про будь-які плани. Відмінюємо ми слова. Ви ж уживаєте кличний відмінок, коли звертаєтеся до людей, правда? До речі російська мова не має цього відмінка. Прийняти участь. — ВЗЯТИ участь. Прийняти можна душ, пропозицію руки та серця, заяву чи пологи в кицьки. Закривати очі, відкривати книжку. — Очі ми РОЗПЛЮЩУЄМО й заплющуємо. Книжки й газети РОЗГОРТАЄМО та згортаємо. Пляшки з вином відкорковуємо. Двері, вікна, кватирки, хвіртки, ворота відчиняємо і зачиняємо. Замок і двері ключем відмикаємо та замикаємо. Власну справу розпочинаємо, а свою душу чи серце відкриваємо. Зустрінемося біля 15:00. — БЛИЗЬКО 15:00 — це слово вживається, коли йдеться про час. А біля говорить нам про місце зустрічі, наприклад, біля монумента Незалежності. Хочу задати питання. — ПОСТАВИТИ питання або запитати. Задати можна настрій або домашнє завдання з математики. Я рахую, що це гарна думка. — ГАДАЮ або я вважаю. Так треба казати, коли ми розмірковуємо. Рахувати можна зорі на небі чи гроші. А от циганки не гадають, а ворожать (точніше дурять людей), тому їх називають ворожками. Не дивлячись на погоду. — НЕЗВАЖАЮЧИ НА або попри погоду. Можна сказати не дивлячись йому в очі чи на екран. Звертаюся на рахунок підключення інтернету. — ЩОДО підключення. А на рахунок у банку ви можете покласти кошти. Відмічаємо річницю. — Урочисті події СВЯТКУЄМО. Сумні — відзначаємо або вшановуємо їхні річниці. Відмічають довжину, коли вкорочують джинси, або присутність працівника на робочому місці. Здача не потрібна. — РЕШТА, коли йдеться про гроші. А здача може бути в полон. Також буває здача проєкту чи квартального звіту до податкової. Або ж можна дати здачі у відповідь на ляпас, замість того щоб підставляти іншу щоку. Також важливо не плутати решту з рештками. Наприклад, рештками росіян, котрі перетворюються на добрива для наших чорноземів. Мєлочь — ДРІБ'ЯЗОК, дрібні гроші чи копійки. Ти добре виглядаєш. — МАЄШ ГАРНИЙ ВИГЛЯД або тобі дуже личить (те, завдяки чому цей вигляд змінився). А виглядати можна з вікна коханого, який повертається з роботи. Перше блюдо. — Перша СТРАВА. Страва — це їжа, а блюдо — таріль, на якому приносять страву. Вірне рішення. — ПРАВИЛЬНЕ. Вірним можна бути дружині, другу, собі, Батьківщині, якщо ви військовий. Отримувати освіту. — ЗДОБУВАТИ, бо освіта — це здобуток, досягнення. Отримати можна паспорт, зарплату, а дістати — стусана. У розстрочку. — НА ВИПЛАТ чи на виплату. Саме так має звучати в рекламі, де нам пропонують оплату частинами. Продуктова лавка. — КРАМНИЦЯ. А лавка — це дерев’яні вуличні меблі, що стоять у дворах та парках. Кохаю свого цуцика. — ЛЮБЛЮ. Тварину, власну справу, країну чи батьків ми любимо. Особу протилежної статі, яка є нашою парою, кохаємо. Але можна викохати дитину, вуса або сад у значенні виплекати. Він і вона кохають один одного. — ОДНЕ ОДНОГО, якщо йдеться про осіб протилежної статі. Якщо про двох сестер — то вони люблять одна одну, а брати — один одного. Люблю рибалку. — РИБОЛОВЛЮ. Саме це слово означає ваше хобі. Якщо ви скажете, що любите рибалку, це значитиме, що ви закохані в Олега Степановича, з яким разом рибалите. 🙂 Вибачаюся. — ПРОШУ ВИБАЧЕННЯ чи пробачення, вибачте, даруйте, перепрошую, я не хотів. Бо вибачаюся — означає вибачаю себе, як хвилююся (змушуєте себе хвилюватися) чи одягаюся (одягаю себе). Почекайте пару хвилин. — КІЛЬКА хвилин. Пара — це закохані, також це слово має значення здвоєних лекцій в університеті, комплекту панчіх чи того, що утворюється, коли закипає вода. Одна гривна. — ГривнЯ — якщо йдеться про валюту. А гривна — це нашийна прикраса із золота. Таку можна побачити в Музеї історичних коштовностей. Я замерз. — ЗМЕРЗ — коли ви взимку не маєте капюшона чи підігріву сидінь в авто. Якщо про тварину чи людину кажуть, що вона замерзла — це значить померла від холоду. Також замерзає вода в морозилці, перетворюючись на лід для коктейлю. ЗМІ розповсюджують інформацію. — ПОШИРЮЮТЬ, коли йдеться про дані чи плітки. А розповсюджують лише матеріальні предмети, як-от флаєри біля станцій метро. Білет на літак Квиток. Білет може бути лотерейний чи екзаменаційний. Вона приязно посміхнулася. — УСМІХНУЛАСЯ. Це слово вживається щодо милого, приємного й позитивного виразу обличчя. А посмішка — буває лише зверхньою, глузливою, зневажливою, тобто демонструє негативні та презирливі емоції. Тому це слово так неадекватно звучить у рекламі послуг стоматологічних клінік. У двоповерхневому будинку. — У двопоВЕРХОВОМУ. Поверхневими можуть бути води чи людина, яка має неглибокі знання. З наступаючими святами. — З ПРИЙДЕШНІМИ святами. Чи просто вітаю зі святами або гарних святкувань! Українська мова не має слова наступаючий. Та і свята по нас не топчуться. 🙂 Це був мій уривок із нашої з коханим Антін Мухарський спільної книжки "Як перейти на українську".

Мова як основний засіб спілкування. Функції мови #1 [ Українська мова – ...