Михайло Старицький

У 1861 році нещасливе, світле кохання надихнуло його на написання вірша «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна, Видно, хоч голки збирай», а його двоюрідний брат написав музику. Пісня пізніше стала народною. Він є автором багатьох неологізмів, що міцно ввійшли в українську мову, зокрема: мрія, майбутнє, нестяма, байдужість, завзяття, темрява, страдниця, незагойний, приємність, чарівливий, сутінь, бойовище, маєво, знадливий, стуманілий, пестливий, привабливий, потужний. А ще він подарував світу, окрім інших драматичних творів ("Ой, не ходи, Грицю", "Талан", жартівливі п’єси "По-модньому" і "Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка"), п'єсу "За двома зайцями», над героями якої сміялися і будуть сміятися не одне покоління українців. Михайло Старицький (1839-1904), український письменник, театральний і культурний діяч, корифей українського побутового театру. Пам'ятаймо своїх! Олена Шульжук