СТАРОВИННІ НАЗВИ РАЙОНІВ КИЄВА

Кияни, чи знаєте ви, що... Старовинні назви районів Києва мають значення... Оболонь — коріння слова «оболонь», очевидно, йде в ті часи, коли люди континенту говорили на одній прамові. Оболонь - італійська Болонья має походження від одного слова, яке означає, що "на літо луки розливаються з безліччю озер". Поділ - стародавні слов’яни називали місцевість під горою, або "по низу", "по долу". Печерськ - має відношення до печер. Желяни - на місці сучасних Жулян знаходилося святилище слов’янської богині смутку – Желі та стали звичним нам Жулянами тільки на початку XX ст. з вини службовця імперської канцелярії, що переплутав букву, Видубичі - саме в цьому місці виплив на берег («Видибай боже») дерев’яний ідол Перуна, який скинув в річку 988 року князь Володимир при Хрещені Русі. А ось в районі Кирилівської гори мешкав не Бог та не ідол, а справжній дракон. За переказами, легендарного Горинича убив київський богатир Кирило Кожум’яка, а на місці побудували церкву Деміївка з’явилася в XIX ст. і пов’язана з купцем Демієм. Борщагівка — названа від річки Борщівка, на берегах якої ріс борщець, або щавель, звідки і походить назва борщу (борщець - інгредієнт). Сирець - походить від виробництва необпаленої цегли, - сирцю. Шулявка – йде корінням в Київську Русь. Тільки тоді ця місцевість іменувалася трохи по-іншому – Шелвів борок (так називали невисокий лісок із галявинами) та пізніше складне на вимову слово перетворили в Шулявку. Конча-Заспа — у цьому місці козаки напали на сонне польське військо, і польські вартові, щоб розбудити сплячих шляхтичів, голосно кричали «Кінчай засипати!». Куренівка – в козацькі часи стояли курені. Теремки – за часів Київської Русі знаходилися тереми знаті. Вітряні Гори – пагорби неподалік виноградників, де зазвичай дме сильний вітер. Осокорки – від дерева осокір, яке і зараз часто зустрічається в цьому районі. Виноградар – місце, де вирощували виноград. Липки - від липової алеї на Печерську, що якось належала Лаврі. Галагани – від прізвища господарів, поміщиків Галаганів. Позняки – від прізвища Позняка, місцевого поміщика. Дарниця - За версією дослідника А. Железного, назва поселення походить від назви р. Дарниця. В деяких тюркських мовах поняття «річка» виражено словом «даріа» (Аму-Дар'я — Мати річка). Вперше Дарниця згадується в 1509 році у стародавніх слов'янських рукописах зі згадки про те, що великий литовський князь подарував Микільсько-Пустиному монастирю ділянку берега на річці Дарниця. Чоколівка — від прізвища власника друкарні Чоколова, який дав 9 тисяч рублів на придбання землі. Караваєві Дачі - відповідь у назві, - тут були дачі відомого хірурга В.А. Караваєва. Кучмин Яр – від прізвища першопоселенця Григорія Кучми. Вигурівщина - по імені колишнього власника – дворянина Станіслава Вигури (землі під Києвом йому подарував польський король Сигізмунд). Троєщина - поруч якось знаходилися володіння Троїцького монастиря, на яких кілька сот років тому оселилися жителі Чернігівської губернії. Либідьська - від назви річки Либідь Почайна - від назви річки Почайна Хрещатик - від назви річки Хрещатик Лук'янівка - на ім'я Лук'яна, який тримав землю Татарка — від нижньогородських татар, які оселилися поблизу нинішньої Татарської вулиці (названа в 60-ті роки XIX століття), а невдовзі влаштувалися на Подолі біля Житнього ринку. Протасів Яр - відомий під сучасною назвою від початку XIX століття, коли його землями володів місцевий селянин Протас. Голосіїво - назва пов'язана зі словом голосити. За легендою, після чергового нападу татар на Київ, саме тут місцевості жителі міста голосили - оплакували загиблих і захоплених в полон. Берестейка — від україномовного застарілого топоніма Берестя Дорогожичі — походить від "Дороги жити", бо було місцем помешкання вельмож. Нивки — назва пов'язана з річкою Нивкою, що протікала на Борщагівціне- назва має витоки із часів Київської Русі і пов'язується з ім'ям Чернігівського князя Святослава Давидовича, бо ці землі були його вотчиною і дісталися йому у спадок. На схилі літ він перейшов у чернецтво і в народі він звався Святоша. Про це ж загадка у Літописі Руському. Біличі - утворилися від особливостей рельєфу і угідь. Місцевість мала багато білої крейди, білих грибів та білок у лісах. В документах урочище Біличі вперше згадано в 1161 році. Берковець - 'бірка' - вівця, бо тут була наявність монастирського пасовиська. Вперше згадується 1240 року як поселення Берков, що належало Києво-Печерському монастирю. Биківня - місцеві жителі замість коней впрягали биків, що для цього там утримувались, у вози, які через болота перетягували купецький товар. Княжичі - згідно з легендою, ще в княжі часи, тут мав свій палац Соловей Розбійник. Літописні ж згадки про Бронь-Княжу відносяться до 1125—1147 рр. Польська королівська грамота згадує про Княжичі як поселення монахів у 1489 році. Пуща-Водиця - назву місцевість отримала від слова «пуща», тобто густий, непрохідний ліс, і невеличкої річки Водиці, якої вже не існує. Солом'янка - він солом'яних хат, де мешкали залежні селяни, «закріплені» за духівництвом Києво-Печерської Лаври, та відставні солдати. Бортничі - рід занять перших поселенців, які в давні часи займалися бортництвом - збиранням у лісі меду диких бджіл з бортей. Китаїв - від давньослов'янського слова «кита» — «зв'язаний в пучок» сніп. Корчувате - походить від давнього слова «корч» (кущ, пень). Березняки - "Березняк» походить від березового гаю, що існував у цій місцевості. Воскресінка - від назви церкви "Воскресіння Христового", що на Подолі, якій належали ці землі. Труханів - дочка половецького хана Тугоркана (Тугорхана), вона ж дружина князя Святополка Ізяславовича мала свою літню резиденції на сучасному Трухановому острові. Райдужний - згідно уявлення стародавніх, тут знаходився «райський міст-дуга» між «дольнім» і «горнім» світами – тобто особливе святе місце З чата «Мінський масив».

Бережімо рідну мову!

🔗 Ссилка, ссилочка — це кальки з російської, якими не варто послуговуватися в своєму мовленні. ⛓ Іншомовне слово лінк теж калька, але з англійської. 🔡 Щодо інших перекладів слова link на українську досі тривають бурхливі суперечки. 🌐 Яким варіантам надає перевагу українськомовна аудиторія в Інтернеті? Посилання, гіперпосилання, відсилання, ланка, поклика́ння. *** 🛷 Не можна когось заставляти щось робити. Чому? Тому що правильно говорити: примушувати чи змушувати. Наприклад: «Він, напевно, не буде примушувати тебе до співу, як ти не маєш охоти!..» (Ірина Вільде). Слово заставляти в українські мові вживають із двома значеннями: ✔️ заставляти річ у ломбарді, тобто віддати її в заставу кредиторові; ✔️ заставляти кімнату меблями, тобто заповнювати приміщення якимись предметами. *** ⌨️ Незаповнене місце між словами чи рядками у друкованому тексті часто називають пробі́лом. Втім, авторитетні мовознавці вважають це слово калькою з російської мови і радять послуговуватися іншими відповідниками: про́пуск, прога́лина. *** 🤒 Коли хочете, щоб хворий ліпше почувався, бажайте йому одужувати, а не виздоровлювати. 😷 Загалом, російське слово выздоравливать має багато відповідників в українській мові: виду́жувати, вичу́нювати, очу́нювати, окли́гувати, здорові́ти, ставати на ноги. *** 👀 Місцевість, що відкривається перед очима, пейзаж або ландшафт правильно називати не видом, а краєвидом. Вид — це різно́вид у ряді предметів чи явищ (бувають різні види рослин, іграшок, вина тощо). «Геннадій лагідно взяв її за плечі, повернув до вікна. Звідси відкривався чудовий краєвид» (Василь Бережний, Сонячне озеро). *** 🥺 Мені обідно – це яскравий приклад суржику. Українською про свої почуття варто говорити так: мені прикро, мені боляче, мене це ображає, мене це кривдить. — Як-то можна; я, молода, сама до тебе приходила, а ти мені так прикро відказав! Та щоб я після цього пішла за тебе? Ніколи в світі! Іди з очей! (Олена Пчілка, Журавель та чапля). *** 🤓 Якщо йдеться про окуляри, рукавички, шапки, усілякі прикраси та інші аксесуари, то ліпше сказати слово надівати. Наручники, до речі, теж надівають. 👗 Водночас слово одягати має кілька значень, одне з яких – забезпечувати когось одягом. Наприклад: "І матір одягну, як паню, і буду її ніжити й пестувати..." (Г. Квітка-Основ’яненко). 👘 Також одягають оде́жу чи оде́жи́ну: спідницю, пальто, джинси, плащ. @necalca

НАША МОВА ГАРНІША!

Наша мова гарніша! *** Абсолютний — цілковитий, повний, безумовний Агра‌рний — земе‌льний Адеква‌тний — прирі‌вняний, рівнозна‌чний, такий, як треба, цілком відповідний Акти‌вний — дія‌льний, чи‌нний Актуальний — настиглий, нагальний, дійовий Аморальний — розпу‌сний, сороміцький Аналіз — розклад, розслід, розбір Арґуме‌нт — до‌від, до‌каз Бізнес — справа Буфер — відпружник Варіа‌нт — відмі‌на (одміна) Герметичний — непрони‌кливий, непропускни‌й Гіпотети‌чний — здога‌дний, доми‌слений, припу‌щений Голкіпер — ворота‌р Гуманність — людяність Дайвер — нире‌ць, порина‌ч, порина‌йло, порина‌льник, пірнальник Дебати — обговорення, змагання, суперечки Девальвація — знеці‌нювання, знеці‌нення Деструктивний — руйнаці‌йний, руйнівний Дискомфорт — незру‌чність Дискусія — обгово‌рення Диференціація — розділ, поділ, розпо‌діл Домінувати — панува‌ти, горува‌ти, переважа‌ти, перева‌гу ма‌ти, го‌ру бра‌ти Дуе‌ль — поєди‌нок, двобі‌й, ге‌рць Ігнорувати — не‌хтувати, гордува‌ти, легкова‌жити, не зважати [вважа‌ти] на кого- Ідентичний — тотожний, такий самий Імідж — образ Імпорт — ввезення, довіз, привіз Індифере‌нтний — байду‌жий Індустрія — промисловість Іне‌ртний — мля‌вий, байду‌жий Інтерве‌нція — втруча‌ння, вторгнення Інтерна‌ціональний — міжнаро‌дний Комерсант — торговельник Компенса‌ція — відшкодування Комфорт — зручність Комфортабельний — зручний, до‌бре с[в]поря‌джений Конкре‌тний — озна‌чений, ви‌значений, пе‌вно визначений Конкурент — суперник Конкурс — змага‌ння, супе‌рництво Контра‌кт — догові‌р, умо‌ва Конфронтація — протисто‌яння Концентрація — зосере‌дження, скупчення Коректи‌ви — поправки Кредитор — боргува‌льник, позикода‌вець, віри‌тель Криміна‌льний — злочи‌нний, карний Легітимний — законний Ліквідація — зни‌щення, скасування Лінгвіст — мовознавець Ліфтинг — підтягування шкіри Максимальний — найбі‌льший, найвищий, кра‌йній, грани‌чний Маска — личи‌на Менталітет — склад розуму Метод — спо‌сіб Мінімальний — найме‌нший Мобільність — рухомість Модель — зразок, взірець Модернізація — поно‌влення, оно‌влення Момент — мить Моментальний — миттєвий Монуме‌нт — па‌м’ятник Монументальний — вікопо‌мний, величезний, вели‌чний Натуральний — приро‌дний Негативний — запере‌чний, запере‌чливий, відмо‌вний Нівелюва‌ти — вирі‌внювати Об’єкти‌вний — безсторо‌нній Оригіна‌л — першотві‌р, первотві‌р Параметр — мі‌ра, величина Паси‌вний — бездія‌льний Плюралізм — множи‌нність, мно‌жність Поле‌міка — суперечка, сперечання, спір, спі‌рка, обговорення Потенційний — можливий Претензія — домагання, нарікання, зазіхання Преціозний — витончений, манірний Прогноз — передба‌чення Прогре‌с — по‌ступ Пропаганда — розповсюджування (поширювання) якоїсь думки Публіка‌ція (дія) — оголо‌ше‌ння, оповіщення, ви‌да‌ння Радика‌льний — докорінний, основний, рішучий Реалізува‌ти — здійснити Ревізія — перевірка Революція — повстання, переворот Регрес — занепад, розклад Резолюція — рішення, ухвала, постанова, розпорядження, висновок Резона‌нс — ві‌дголос Результат — наслідок, підсумок, вислід, плід Реконструкція — відбудова, відтворення, перебудова Ренесанс — відродження Респектабельний — пова‌жний, шано‌вний, поче‌сний, почти‌вий, стате‌чний, досто‌йний Реставра‌ція — відно‌влювання, відбудо‌ва Реформа — перетворення, перероблення, перебудова Секре‌тний — таємний, потає‌мний Сервіс — обслуговування Симпо‌зіум — засі‌дання Симптом — ознака Синтез — єднання, поєднання, сполучення, єдність, узагальнення Синхронно — одноча‌сно, рівноча‌сно, водно‌раз Ситуація — становище, пози‌ція, обста‌вини Соціальний — суспі‌льний Соціологія — суспільствознавство Спонсор — доброчи‌нець, благоді‌й Стабільність — сталість, незмінність, постійність, стійкість, міцність Стагнація — застій, нерух Стрес — напруга, потрясіння Структура — будова Суб’єктивний — особистий Сфера — о‌бсяг, ца‌рина, оточення Толерантність — терпимість Трансформа‌ція — перетво‌рення Фактичний — справжній, дійсний Форум — зі‌брання Фундаментальний — ґрунто‌вний, докла‌дний Хобі — захоплення Шоу — видовище

"Щедрик"

 Колись давно я буквально шокувала одного американця новиною про те, що їхня різдвяна Carol of the Bells – то насправді наш «Щедрик», старовинна українська обрядова пісня в обробці геніального Миколи Леонтовича. Більш того - англійський текст до цієї щедрівки теж написав українець.

О, май гад, дивувався заокеанський знайомий, бат хау вона опинилася ін Юнайтед Стейтс? Тю, кажу, чувак, а як піца і Хелловін у вас опинилися? Так італійці та ірландці завезли, сміявся американець. То й тут така сама схема була, «Щедрика» в Америку українці привезли. 

В тому не було геть нічого дивного, що середньостатистичний американець поняття не мав, що таке хорова капела Олександра Кошиця та хто такий композитор Микола Леонтович. На той час (ох, ризикну припустити, що й зараз) середньостатистичний українець теж мало що знав про цих легендарних людей, якщо взагалі щось знав.

А між іншим це така грандіозна історія, яка варта оскароносного фільма. Взагалі це просто злочин перед  мистецтвом, що вона до цих пір не екранізована.

Завершилася Перша світова війна, в якій згоріли старі імперії і тепер в Європі по-новому встановлюють кордони держав. Керівник (Симон Петлюра) молодої української держави (УНР) вирішує познайомити західний світ з українською культурою і переконати його підтримати незалежність України. До цієї славетної місії підключають найталановитішого диригента сучасності Олександра Кошиця, а вже той збирає в одну хорову капелу найкращі голоси. Тільки-но хор встигає підготувати репертуар, як на Київ посунули російські війська.

Кошиць і його хористи попри все вирішують вибратися із буремної столиці на захід і з страшними пригодами, за два тижні, голодні, хворі та обдерті, в неповному складі, таки добираються до Кам’янця-Подільського. Звідти – у Станіслав, а вже потім – у стару Європу, де зі старту змушені пояснювати недовірливим європейцям, що вони ніякі не росіяни, не більшовики, а пристойні українці, яких потягало важке життя та сусідство з росією.  

Тільки впертий український характер міг витримати всю цю жесть і продовжити співати. Після перших же концертів хорова капела з України викликала фурор, європейська преса сипала компліментами, зали були забиті слухачами. «Щедрика» просили виконувати на біс. І це в той самий час, коли сама Україна була буквально залита кров’ю.

Після європейських гастролей хорова капела Кошиця перетинає Атлантику і опиняється в Америці. Там на них, звісно ж, очікував такий самий грандіозний успіх, а найбільше – «Щедрика», який настільки добре приживається в тамтешній атмосфері, що стає неофіційним гімном Різдва.

Але насправді «Щедрик» - це більше, ніж гімн Різдва. Це гімн самому Життю, його торжество, попри всю оточуючу темряву, кошмар та смерть. Пісня, яку, наче той прометеївський вогонь, пронесли крізь віки, щоб запалювати людські душі знову і знову. І під дію цієї магії потрапляє навіть затятий атеїст))

Погодьтеся, це дуже по-українськи)  

Як назвати рік, що має 366 днів

 2024 рік налічує 366 днів. Але українська правильна назва такого року — не високосний, а перéступний (також переступни‌й), або касянів (на честь святого Касяна, або Касіяна).

Так перекладає слово «високосний» російсько-український академічний словник 1924–33 рр. за редакцією Кримського і Єфремова.

«Високосний» походить від латинського bis sextus («другий шостий»), але дуже спотворене через народноетимологічне зближення з прикметником «висо‌кий» — бо рік «вищий» на один день. Тобто з погляду грамотності воно нічим не краще від «охтобус» чи «транвай».

Професорка Лариса Масенко для документального фільму «Соловей співає» розповіла:

«У 20-ті роки почали активно розвиватися українська лексикографія та термінознавство, але було проголошено "шкідництво на мовному фронті", буцімто українські мовознавці відривали українську мову від російської, і надалі було впроваджено насильницьку практику штучного зближення української мови з російською. І це почало відбуватися вже в 30-х роках дуже активно. Якщо в російсько-українському словнику Кримського, Єфремова до слова "ворона" подається синонімічний відповідник "ґава", то вже в словнику 48-го року "ґава" переходить на друге місце, а в деяких словниках узагалі зникає. Також у Кримського, Єфремова не було слова "корзина", був "кошик". Потім зʼявляється тільки "корзина", як у російській мові».

Мені поки що не вдалося знайти редакцію словника Кримського і Єфремова 1948 року, щоб перевірити, чи не вилучили з неї слово «переступний», однак повна відсутність його у вжитку наштовхує на певні думки.

А ви чули його? Якщо ні, то запамʼятайте, вживайте й іншим розповідайте.

© Редакторка Ольга Васильєва

Казки, види казок, їх особливості.

Слова, протилежні зазначенням