Ігорович, Ігоревич чи Ігорович?

 Як правильно - Ігоревич, Ігорович чи Ігорьович: новий правопис вас здивує

Ігоревич чи Ігорович
Ігорьович, Ігоревич чи Ігорович? Тільки одна форма є правильною .
Філологиня пояснила, як правильно утворити по батькові від імені Ігор - правильна відповідь не є очевидною.

Сучасний український правопис вносить зміни у творення по батькові від чоловічого імені Ігор. Спеціально для УНІАН доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та славістики Тєлєжкіна Олеся Олександрівна розповіла, що ранішня стала форма  "Ігорович" з погляду граматики не зовсім коректна і пояснила, як правильно має звучати по батькові від імені Ігор у чоловічій та жіночій версії, а також про деякі інші виняткові випадки.

Ігоревич, Ігорович чи Ігорьович - як правильно за новим правописом
"Якщо говорити про утворення по батькові від чоловічого імені Ігор, то тут є певні зміни порівняно з тим, до чого ми звикли раніше. Тривалий час сталою формою для чоловіків було Ігорович. Але з погляду сучасних граматичних норм вважається не зовсім коректною. Річ у тім, що ім’я Ігор як іменник належить до другої відміни, і саме це впливає на правильне творення по батькові", - пояснила філологиня.

Олеся Олександрівна зазначила, що ім’я з погляду граматики є таким самим іменником, як і будь-яке інше слово. Тому всі словотвірні процеси відбуваються з ним за тими самими правилами, що й з іншими іменниками. Якщо слово належить до м’якої групи, то під час словотвору не втрачає своїх граматичних ознак.Мовознавиця розповіла, чому Ігорьович - правильний варіант. Це пояснюється тим, що ім’я Ігор у початковій формі має нульове, тобто граматично не виражене закінчення. Проте в інших відмінках з’являється м’якість: Ігоря, Ігорю. Саме це й свідчить, що слово належить до іменників м’якої групи. Загалом слова на кінцевий "р" часто викликають труднощі, тож у випадку з ім’ям Ігор варто просто запам’ятати: це м’яка група, а отже говоримо Ігорьович, радить Олеся Олександрівна.
"І тут дуже легко, щоби не плутатися з тим, що було раніше, згадати ім'я Василь. Це так само м'яка група і закінчується на м'який знак. Коли утворюємо по батькові від нього, додаємо суфікс "ович" - Васильович. От і у випадку з Ігорем, ми просто додаємо м'який знак перед суфіксом, щоб була та сама схема у нас графічна, що у Васильовича", - каже професорка.
Реклама
Як правильно написати по-батькові Ігорівна
"Жіноча форма "Ігорівна" залишається правильною й нині, як і було раніше", - пояснює філологиня. Тож якщо слова Ігоревич чи Ігорович новий правопис радить не вживати, щодо жіночої форми змін немає.
Експертка додала, що утворення по батькові має чітку словотвірну схему. Для чоловічих імен використовується один-єдиний суфікс - ович. Якщо ім’я закінчується на -о (Петро, Павло, Дмитро) або на приголосний (за винятком окремих випадків), суфікс просто додається: Дмитрович, Павлович, Олександрович. Те саме стосується імен на -й - Юрій, Анатолій, Олексій: додаємо -ович без змін основи й отримуємо Юрійович, Анатолійович, Олексійович.
Реклама
У випадку жіночих по батькові - це може бути суфікс -івна чи -іївна. Він приєднується без додаткових літер до чистої твірної основи імені. Наприклад, від Юрія буде Юріївна, від Євгенія - Євгеніївна, від Дмитра - Дмитрівна. 
Якщо ім’я в документах записане нестандартно або транслітероване, по батькові утворюють від наявного варіанту, дотримуючись українських традицій і правил, а не іноземних форм. Тобто, від усталеного в українській мові Дмитро - отримаємо Дмитрівна, а не від російського Дмитрій - Дмитріївна.
Чи змінив якісь інші по батькові новий правопис 2025
Реклама

Скільки ще триватиме війна. Рабин Дніпра приголомшив заявою
Міні-огірки "Кіото" – врожай 9 разів на рік на підвіконні!

Півонія Соланж (Solange)
За словами Олесі Олександрівни, потрібно бути особливо уважними, коли маємо фонетичні варіанти одного й того самого імені, які історично пов’язані між собою, але з часом закріпилися як окремі форми. Наприклад, Євген і Євгеній: попри спільний корінь, у сучасному вжитку та з юридичного погляду це різні імена. Тож правильно утворювати по батькові так: Євген - Євгенович, Євгеній - Євгенійович. Те саме правило діє і для інших парних варіантів імен.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

14 українських слів на букву "И": ви навіть не знали, що вони існують


Рима чи Риму?

 

Як правильно утворити форму родового відмінка від власної назви Рим – Рима чи Риму?

За нашим сучасним правописом, якщо назва міста являє собою іменник чоловічого роду, який закінчується на приголосний звук, то в родовому відмінку однини буде закінчення -а. Отже, коли йдеться про столицю Італії або столицю стародавньої Римської імперії, то в родовому відмінку однини вживаємо форму Рима. Але слово Рим означає ще й назву стародавньої Римської імперії. Якщо ми вживаємо іменник Рим у цьому значенні, то в родовому відмінку однини він матиме закінчення -у (Риму). Подібно до цього розрізняємо написання й інших назв: Туніс, Алжір, Люксембург. Усі вони означають і назву країни, і назву її столиці. Коли мова йде про державу, пишемо закінчення -у (Тунісу, Алжіру, Люксембургу), коли говоримо про місто – –а (Туніса, Алжіра, Люксембурга).

Категорія: Чак Є. Д. Складні питання граматики та орфографії

Не/аби/який. Як правильно?

 Не аби який», «не абиякий», «неабиякий»: як правильно писати

Орися Шиян фото
Орися Шиян
Освіта —
12:44, 14 жовтня 2025
10374
0
«Не аби який», «не абиякий», «неабиякий»: як правильно писатифото Frееріk
Слово означає великий, видатний, не такий, як усі
Коли ми хочемо підкреслити позитивні характеристики когось, вживаємо прикметник «не/аби/який». Проте його написання часто викликає труднощі.


Запамʼятайте: слово «неабиякий» пишеться разом. Так само як «неабищо», «неабияк».

У правописі зазначено: пишемо разом частку «не» з іменниками, прикметниками, займенниками та прислівниками, якщо вони разом означають єдине поняття.

Невміння, неволя, неврожай, недоля, неправда, несподіванка; небалакучий, невдалий, невеселий, невчений, недобрий, незбагненний, немалий, неписьменний, несміливий; неабихто, неабиякий; невдогад, невже, невпам’ятку, невтямки, негадано, недалеко, недарма, недурно.


Словник української мови пояснює значення слова «неабиякий»:

Великий, немалий, значний.
Видатний, який виділяється з-поміж інших.
Не такий, як усі, як у всіх, не такий, як завжди, незвичайний. Не який-небудь, не якийсь там.

Водночас коли є протиставлення, то допускається окреме написання частки «не».

Осьде пряничок чудовий, не абиякий – медовий (Леонід Глібов);

Коня сторгував у іванівського попа, ще й не абиякого, а за сто карбованців (Михайло Коцюбинський).

Кав'ярня чи каварня?

 «Кавʼярня» — це полонізм (kawiarnia). У словнику Голоскевича (1929) навіть подане як помилкове: «Кав’ярня; треба каварня». 

У «Російсько-українському словнику» Кримського і Єфремова (1924–1933 рр.) «кавʼярню» подано з приміткою «західне»: «кофейня — кава‌рня, (зап.) кав’я‌рня». Бариста за Кримським — кавáр і кавáрка: «Прислужник, -ница в кофейне — кава‌р (-ря‌), кава‌рка». У Голоскевича теж «кавáр».

І «каварню», і «каваря / каварку» треба повертати в активний слововжиток, попри химерну фантазію деяких людей. Олекса Негребецький каже: «Дехто пропонує жахливе і неприємне слово "каварня". Воно мені звучанням чомусь нагадує "корівник". Виходить, що як тільки ми привчили людей до "кав’ярні", починаємо знову міняти на нове. Треба вже спинитися, не можна весь час реформувати вже усталене».

Ось так і зʼявляються в мові відсебеньки та смаківщина. Нехай розкаже про корівник чехам, у яких теж kavárna. До речі, у словниках Грінченка (1909 р.) і Ніковського (1927 р.) корівник — це коровʼярня. То яке слово більше схоже на коровʼярню: каварня чи кавʼярня? 😉 Хоча у словниках є і «короварня».

Спроба повернути слово у вжиток — це не реформування, а шанс на життя для синоніма, морфологічно й етимологічно коректнішого. 

Кавʼяр — це харчовий продукт з ікри. Тому кавʼярня — це ікорня, а каву варять у каварні. 🤗

© Редакторка Ольга Васильєва

#слововжиток_васильєва

Чому українська мова найкраща

 Дослідження Джона МакВортера професора лінгвістики з Колумбійського університету, який вивчав складність мов. 

Він аналізував 200+ мов світу за параметрами: граматика, словотвір, фонетика, система відмінків. І виклав результати в статті, яка підірвала лінгвістичне комьюніті.

Цитата: "Українська мова це лінгвістичний парадокс. Вона має 7 відмінків, 3 роди, складну систему дієвідмін, але при цьому ЛОГІЧНІША за англійську.

Він пояснив: "У більшості складних мов є виключення з виключень. Латина, німецька, французька — там треба вчити напам'ять тисячі форм.

А українська побудована як конструктор Lego. 

Є правила — і вони ПРАЦЮЮТЬ.

Майже немає irregular verbs, як в англійській.

Ви розумієте систему і можете створити будь-яке слово".

Найбільше його вразило словотворення. 

Він наводив приклад: "читати" — прочитати, зачитатися, дочитати, перечитати, недочитати, вичитати, зачитати...". Одне слово породжує 15+ смислів через префікси. 

При цьому КОЖЕН носій української мови інтуїтивно розуміє різницю між "зачитатися" і "зачитати". Це генетична пам'ять мови, якій тисячі років".

І ще: "Англійська спрощувалася століттями, щоб стати lingua franca. Ми втратили відмінки, роди, складні форми простоти. А українська зберегла ВСЮ складність і при цьому залишилася логічною. Це означає одне: носії цієї мови мають неймовірну когнітивну гнучкість".

Він порівняв: Англійська: 100,000 слів у словнику. Українська: 256,000 слів (офіційно), але ПОТЕНЦІЙНО — необмежена кількість через словотворення. 

"Ви можете створити слово "недоперечитувач" - і кожен українець ЗРОЗУМІЄ його з першого разу, хоч ніколи не чув. Покажіть мені іншу мову, де це працює."

Після публікації статті до МакВортера написали сотні лінгвістів: "Чому ми не вивчали українську раніше?".

Зараз у 15 університетах США відкрили курси української мови. Не через політику. Через ЛІНГВІСТИЧНИЙ інтерес.

на фото: скульптура української мисткині Олени Козак

Про українські імена

 В українських іменах немає суфікса -ік, він є в російських. 

Тому правильно казати й писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник. 

На Полтавщині столітня бабуся називала свого внука Толиком і Толькóм, але ніколи — Толіком. Так її навчили батьки, бо сто років тому українці не говорили російською. Натомість "толіки" та "віталіки" — це суржикізми й наслідок pycифiкaції.

Також нагадаю, що розмовні (не паспортні) форми в нас такі:

▪️не Ваня, а Ванько‌, Іванко або Івась;

▪️не Міша, а Мишко, Михайлик або Михась; 

▪️не Юра, а Юрко, Юрчик‌ або Юрась;

▪️не Діма, а Митько, Дмитрик або Дмитрусь;

▪️не Петя, а Петько, Петрик або Петрусь; 

▪️не Паша, а Павлик або Павлусь;

▪️не Андрєй чи Андрюша, а Андрійко або Андрусь;

▪️не Гордєй чи Гордюша, а Гордійко або Гордусь;

▪️не Костя чи Костік, а Костик, Кость або Костусь;

▪️не Саша, а Сашко, Санько, Олелько або Лесь, Лесик;

▪️не Альоша, а Олекса, Олешко або Лесь, Лесик;

▪️не Льоня, а Ленько або Лесь, Лесик;

▪️не Олєжа, а Олежко, Олько‌ або Лесь, Лесик;

▪️не Гріша, а Гришко, Гриць або Гринько‌;

▪️не Нікіта, а Микитка або Микитко;

▪️не Коля, а Миколка або Колько;

▪️не Сьома, а Семко, Сенько або Семенко;

▪️не Стьопа, а Стець, Степко або Степанко;

▪️не Женя, а Геник, Генусь, Генько або Євгенко;

▪️не Гєна, а Генко, Геник, Генусь або Геннадь;

▪️не Жора, а Горко або Гошко;

▪️не Гера, а Германко або Герко;

▪️не Рома, а Романко, Ромась або Ромко;

▪️не Дєня, а Дениско або Денько‌;

▪️не Тьома, а Артемко або Темко;

▪️не Тіма чи Тімоша, а Тимко;

▪️не Вася, а Василько, Васьо‌ або Васько;

▪️не Марік, а Марик або Марко;

▪️не Даня чи Данік, а Даник, Данько або Данилко;

▪️не Бодя, а Богдась, Богданик, Даник, Данько або Богданко;

▪️не Боря, а Борик, Борко або Бориско;

▪️не Слава чи Славік, а Славик або Славко;

▪️не Владя чи Владік, а Владик або Владко;

▪️не Толя чи Толік, а Толик або Только;

▪️не Віталя чи Віталік, а Вітик або Вітась;

▪️не Вітя, а Вітик або Вітько;

▪️не Федя, а Федусь або Федько‌;

▪️не Вова, а Володик або Володько;

▪️не Сєрьожа, а Сергійко;

▪️не Кірюша, а Кирилко;

▪️не Ігорьоша, а Ігорко;

▪️не Глєбушка, а Глібко;

▪️не Іллюша, а Ілько‌;

▪️не Льова, а Левко‌;

▪️не Сєва, а Севко.

Ви скажете, що деякі з українських розмовних форм АЖ на один склад довші, ніж російські (наприклад, Вова — Володько). Це не аргумент, бо є імена, які до двох складів узагалі не скорочуються, наприклад, Валерій чи Марина. І нічого, вимовляємо три склади. 😉

Зауважу, що українська мова тяжіє до відкритого складу (закінчення на голосний, а не приголосний звук). Звідси й максимально природними є чоловічі форми імен, що закінчуються на -ко. Уявіть собі, вони зафіксовані ще у графіті Софії Київської кінця Xl століття: Степко, Михалько, Марко. Тобто їм понад 1000 (!) років. 

Потім під час нашого тривалого перебування України у складі російської імперії / СРСР нам навʼязали жіночі закінчення для чоловічих імен. Наприклад, у Поліссі завжди розрізнялися Васьо — чоловік і Вася — жінка, а зараз чуємо всюди "Вася" і для жінок, і для чоловіків. Те саме із "Саша" / "Шура" та "Женя", хоча це жіночі форми (теж зросійщені, бо в Україні Олександра — це Саня, Санда або Леся, а Женя — Ївга, Геня або Євгенка).

В Україні поширені й такі московські форми жіночих імен: Наташа, Маша, Даша, Ксюша, Анюта й інші, які потребують заміни:

▪️ Наташа — Ната, Наталка, Наталя;

▪️ Маша — Маруся, Марічка, Марійка; 

▪️ Даша — Дара, Даруся, Дарця; 

▪️ Глаша — Глафа, Глафця;

▪️ Катюша — Катруся, Катря, Катеринка;

▪️ Іріша — Іруся, Іринка; Орися, Оринка.

▪️Ксюша — Ксеня. 

Оксанками вони називатися не люблять, хоча Оксана має те саме значення і грецьке походження, що й Ксенія, як Остап / Євстафій. Зате Оксанами не називають у росії, і це імʼя визнане там суто українським, як і Остап. 😉 

До речі, закінчення -ій редукувалося не тільки в імені Євстафій: Афанасій — Панас, Григорій — Григір, Прокопій — Прокіп, Лаврентій — Лаврін, Панкратій — Панкрат, Ігнатій — Гнат, Євгеній — Євген, Арсеній — Арсен, Антоній — Антін, Василій — Василь, Геннадій — Геннадь, Анатолій — Анатоль, Віталій — Виталь. Закінчення -ій у цих іменах — російська адаптація грецьких імен. Але це не стосується імен, де -ій наголошене: Андрій, Сергій, Тимофій, Олексій, Овсій, Гордій та інші.

▪️Анюта — Ганнуся, Ганя, Ганця. 

Ганна — ім'я єврейського походження (в оригіналі Ḥannāh). У грецьку мову воно зайшло з івриту і стало Анна. Чоловічий варіант єврейського імені — Ханан. Тож українське звучання Ганна найближче до оригіналу, навіщо його уникати й соромитися?

Також Альона — це Олена, а Крістіна — це Христина (Христя).  

Закінчення -ця у скорочених формах жіночих імен — Ганця, Янця, Дарця, Вірця, Юльця, Ольця, Гальця, Любця тощо — теж суто українське. Змусьте мocковита його вимовити. 😁

Думаю, ви помітили, що скорочені форми Лесь, Лесик застосовують аж до п'яти чоловічих імен: Олександр, Олексій, Олег, Леонід та Олесь. Так само й форму Леся застосовують до п'яти жіночих імен: Олександра, Олена, Ольга, Лариса, Олеся. Самостійними іменами Олесь та Олеся стали не дуже давно. А Генко, Геник може бути і Євгеном, і Геннадієм; Данько, Даник — і Данилом, і Богданом; Володик, Володасик — і Володимиром, і Всеволодом; Вітик — і Віталієм, і Віктором. Ось така народна тенденція до спрощення.

Називаймося правильно, плекаймо своє! 🇺🇦

Редакторка Ольга Васильєва

***

Семантичне калькування

 Семантичне калькування — це поява у слова невластивого значення, запозиченого в іншій мові.

Наведені нижче семантичні кальки трапляються в моїй редакторській практиці найчастіше.

▪️ЗІШТОВХНУТИСЯ замість ЗІТКНУТИСЯ (рос. столкнуться).

❌ Вони зіштовхнулися з проблемою.

✅ Вони зіткнулися з проблемою.

▪️РАХУВАТИ замість ВВАЖАТИ (рос. считать).

❌ Я рахую, що проблема серйозна.

✅ Я вважаю, що проблема серйозна.

▪️ВИМАГАТИ замість ПОТРЕБУВАТИ (рос. требовать).

❌ Проблема вимагає негайного розвʼязання.

✅ Проблема потребує негайного розвʼязання.

▪️РОЗДРАТОВАНИЙ замість ПОДРАЗНЕНИЙ (рос. раздраженный).

❌ Роздратована шкіра може бути наслідком невідповідного догляду.

✅ Подразнена шкіра може бути наслідком невідповідного догляду.

▪️КОРОК замість ЗАТОР (рос. пробка).

❌ Запізнився на роботу через корок. (Пиячив чи що?)

✅ Запізнився на роботу через затор.

▪️ДЯКУЮЧИ замість ЗАВДЯКИ (рос. благодаря).

❌ Дякуючи прохолодній погоді, цього літа українці рідше вмикають кондиціонери.

✅ Завдяки прохолодній погоді цього літа українці рідше вмикають кондиціонери.

▪️БІЛЯ з числівником замість БЛИЗЬКО у значенні приблизно (рос. около).

❌ Це сталося біля двадцятої години.

✅ Це сталося близько двадцятої години.

▪️ЯКЩО Б замість ЯКБИ (рос. если бы).

❌ Якщо б кізка не стрибала, то і ніжки б не зламала.

✅ Якби кізка не стрибала, то і ніжки б не зламала.

Говорімо та пишімо правильно!

© Редакторка Ольга Васильєва

#слововжиток